Більш-менш сильний дощ – стихійне лихо для міського пляжу, бо увесь бруд з центральних вулиць міста тече у Дніпро, якраз неподалік пляжної зони. Упродовж майже всього літа на пляжі красувалася табличка: «Купатися заборонено!». Безпека купання сьогодні оцінюється у 7 млн грн. Така сума потрібна, аби врешті завершити роботи, в результаті яких зливова каналізація не потраплятиме до річки.
Щоліта, тільки-но у Кременчуці пройде злива, фахівці санстанції біжать на пляж. Тут, ліворуч від рятувальної станції, є особлива потаємна труба, через яку дощова вода виливається у Дніпро разом зі змитим асфальтним брудом, собачими екскрементами, плювками та недопалками. СЕС перевіряє воду в районі пляжної зони і виносить чергову заборону: купатися не можна через значний рівень у Дніпрі кишкової палички. Ситуація триває й тиждень, й більше. Чим частіше йдуть дощі, тим довше триває заборона.
Замуроване містоЗливові води у Дніпро скидає насосна станція, що розташована у парку «Ювілейний». Сюди надходять стоки з усієї центральної частини міста. Станцію збудували у 60-х рр. минулого століття, коли і місто було зеленішим, і будинків та асфальту було менше. Тобто, мовою фахівців, площі для дренажу зливових вод було предостатньо. Значна частина стоків сходила під землю і не завдавала клопоту. Але місто все більше «одягається» в асфальт та бетон, до того ж, через створення водосховища підвищився рівень ґрунтових вод, у результаті й постала проблема зливових стоків.
5 років тому на замовлення мерії інститут «Дніпрокомунпроект» розробив проект «Будівництво споруд з припинення скиду дощових вод з центральної частини міста у Дніпродзержинське водосховище». Ідея така – першу, найбруднішу, порцію дощових вод (упродовж 20-ти хвилин від початку зливи) відводити на очисні споруди міськводоканалу, решту стоків безболісно скидати у Дніпро, але не «в голові» пляжу, а нижче за течією – під Крюківський міст.
Рибок шкодаНа сьогодні, як зазначає Володимир Зибін, начальник міського управління капітального будівництва, яке є замовником цих робіт, зроблено половину від запланованого. Насамперед, уздовж усього пляжу прокладено товстезний самоплинний колектор – від труби, що зливає наразі бруд у Дніпро, до затону під мостом. Але вводити цю трубу в експлуатацію не можна, доки не запрацює інша, довжиною близько 2-х км – від каналізаційної станції у парку до насосної – в районі авторинку. Цей трубопровід власне й має відводити першу порцію брудних зливових стоків на очисні споруди. В інакшому випадку, якщо, рятуючи пляж, скинути весь бруд під Крюківський міст – у затоні загине все живе. «Під мостом абсолютно відсутня проточність води, тож при скиданні стоків живі мікроорганізми миттєво загинуть», – стверджує завідувач міського відділу екобезпеки Геннадій Демьохін.
Будівельники не встигають за інфляцією
— Якби нам щороку давали на ці роботи хоча б 1 млн грн, ми б їх давно вже виконали, – каже начальник УКБ Володимир Зибін. – Сьогодні залишилося завершити прокладання трубопроводу до авторинку, збудувати у парку трансформаторну підстанцію, дві високовольтні лінії, здійснити реконструкцію обладнання та самої насосної станції.
Це бруд у Дніпро тече потоком, а гроші на будівництво, яке триває вже 5 років, надходять по краплі. У 2002 р. вартість робіт оцінювалася у 6,5 млн грн, згодом перерахували – вийшло 7,4 млн, сьогодні кошторис вже сягнув 14 млн грн. Наразі освоєно половину суми і виконано половину обсягу робіт. Будівництво фінансується з екологічних фондів – міського та обласного, у найліпшому випадку в сумі з обох виходить близько 1 млн грн на рік.
Цього року з міського екофонду на будівництво споруд зливової каналізації у парку «Ювілейний» виділено 300 тис. грн, ще 600 тис. сподіваються отримати від області. Прогнозів щодо завершення робіт у мерії уникають. За умов мізерного фінансування та темпів інфляції «трубна справа» може перетворитися на будівництво століття. 41 (226) 08/10/2009
Інна НІКОЛАЄНКО
Акценти: насосная станция, трубопровод, реконструкция, Днепр, экология, канализация, парк Юбилейный, Кременчуг
