Щороку 20 грудня в Україні відзначається День міліції. Напевне, правоохоронців у цей день чекають привітання, подарунки, премії, почесні грамоти тощо. Утім, для більшості з них це буде звичайним робочим днем.
Як воно – бути міліціонером, ми вирішили спробувати разом із співробітниками батальйону патрульної служби Кременчуцького міського управління міліції: старшим лейтенантом Костянтином Панасишиним та прапорщиком міліції Сергієм Ткаченком.
Ввечері 16 грудня погода не радувала – сильний вітер, дощ і мряка. Виїжджаємо на звичному для кременчужан УАЗі з написом «Патрульна служба». Костянтин Панасишин вводить у курс справи:
— Спочатку був збір особового складу, інструктаж, далі – розстановка за маршрутами патрулювання. Ми сьогодні отримали наряд на центр міста: від Ревівки, річкового вокзалу і до електростанції.
Поволі об’їжджаємо вулиці. Люди спокійно йдуть у своїх справах, таких, що бездіяльно гуляють, дуже мало, незважаючи на вечір п’ятниці. Це не дивно, адже погода не з кращих. Хіба що біля новорічної ялинки дітлашня грається під наглядом батьків. Все спокійно, але міліціонери просять не наврочити. Мовляв, ніч чергування ще попереду, до 5.00.
— А чи бувають чергування, коли жодної пригоди чи бодай якоїсь іншої ситуації не трапляється?— Ні. Бувають більш і менш спокійні дні. Але щоб взагалі нічого не трапилося, навряд чи. Ми в основному працюємо на профілактику і недопущення злочинів. Стежимо за порядком. Порушників намагаємося не затримувати, якщо на наші зауваження вони реагують адекватно.
— А як буває частіше?— У 98% випадків люди цілком нормально реагують на зауваження. Наприклад, бачимо десь у парку «бенкетик» на лавочці (порушення ст. 178 КУпАП «Розпиття алкоголю в громадському місці» – авт.). Підходимо, представляємось і попереджаємо. Більшість громадян у пакет все складають та йдуть додому. За що їх затримувати? А буває і навпаки. Інколи навіть незрозуміла агресія виникає. Можливо, у людини особисті проблеми, може, і занадто алкоголю, а інколи людина за характером схильна до конфліктів. Тоді доставляємо до відділу. Розумієте, у нашій роботі виходиш до людини і не знаєш, чого від неї чекати. Завжди треба бути напоготові.
— І часто зіштовхуєтеся з негативним до себе ставленням?— Нерідко. І це, на жаль, один із найнеприємніших моментів у нашій роботі. Інколи буває, що людина ніколи не зверталась і не стикалася з міліцією, а доброго слова не почуєш. Звідки така озлобленість, невідомо… Дуже хочеться сказати: ми такі ж люди, як і всі, в яких є родина, діти, друзі. Міліція – не лише якийсь каральний орган. Ми частіше допомагаємо людям. Наприклад, взимку, коли люди необачливо засинають на зупинках громадського транспорту…
— Вам подобається ваша робота?— Взагалі-то так.
— Добре платять?— (Посміхаються). Грошей багато не буває.
— До 5.00 чергувати – це ж важко. Спати, мабуть, захочеться?— Можливо. Як і всім. Хоча організм вже підлаштований під нічні чергування. Постійно вночі чергуємо.
— А є так звані «постійні хулігани», які вже неодноразово до вашого поля зору потрапляли?— Є (посміхаються). Ми ж постійно на вулиці працюємо…
— А анекдоти про міліцію полюбляєте?— (Сміються). Можна над кожною професією посміятися.
Того вечора ми разом з патрульними чергували години 2. За цей час до поля зору правоохоронців потрапив молодий чоловік, який явно був напідпитку. Побачивши патрульну машину, намагався пришвидшити рух, проте марно – ноги його не слухались. Чоловіка хитало в різні боки. Минуло чимало часу, поки вдалося дізнатися, хто він, звідки і що робить на вулиці в таку погоду і в такому вигляді. Ледь не на всі запитання він відповідав не зовсім цензурно: «Х… його знає», або на манір відомого гумористичного персонажа Олександра Бородача. Потім молодик таки згадав, що йому треба на вокзал, на потяг до одного з сіл Кременчуцького району: «Мене вдома мамка чекає». Що залишалося патрульним? Як у тому сюжеті, «понять, простить и отпустить». Відвезли п’яничку на вокзал, про всяк випадок записавши паспортні дані…
Моє «чергування» фактично на цьому завершилось, а ось чоловікам у подальшій роботі нехай якщо й трапляються порушники, то лише адекватні. З днем міліції!
Дякуємо за допомогу у створенні матеріалу прес-офіцеру міського управління міліції Тетяні Романчук. (І. Житня)
341 (51) 22/12/2011
Акценти: милиция, патруль, Кременчуг
