Свиняче житіє «в’єтнамців»

Коли людині кажуть: «Ти – свиня!», то мають на увазі її неохайність. А для справжніх свиней особливої – в’єтнамської, породи це звучало б, як образа, бо ці тварини напрочуд акуратні та чепурні. І дарма, що схожі на низеньких карапузів з обвислими майже до землі черевцями, яких хтось ніби викачав у смолі.

Поросята в’єтнамської породи травоїдної черевовислої свині легко піддаються дресируванню, швидко звикають до людей. Таким свиням дослідники приписують вроджений інтелект, що не поступається собачому. Вони мають відмінний нюх – тому їх використовують на митницях для пошуку наркотиків, для роботи у міліції. Ця порода не заводська, а виведена у домашніх умовах з диких індокитайських свиней. Живуть вони до 30-ти років.

Таких незвичайних тварин ми знайшли у садибі Катерини Савустяненко з Градизька Глобин­ського району. Вірніше, двох «в’єтнамок» – Машку і Дашку, та їхніх малюків. Живуть вони по сусідству, а коли ходять на подвір’ї, то ладять між собою.

— Взагалі, вони дуже дружелюбні. Машка підходить до мене, кладе голову на коліна й чекає, доки почну її гладити під шиєю, від задоволення мружиться і починає рохкати, а тоді падає на спину і задирає копита. Якщо хтось заходить на подвір’я, вони можуть спокійно потертися об гостя, – каже Катерина Савустяненко. – Шкоди не роблять, а потребу всі задовольняють виключно в одному місці, специфічного запаху не мають, тому зараз вже дехто починає утримувати таких свиней у квартирах. В їжі неперебірливі, їдять усе: жом, гарбузи, буряки, комбікорм і абсолютно увесь бур’ян. Вони більше травоїдні, тому економніші. Давати м’ясо і сало їм не можна, щоб не їли свій приплід.

Вчені довели, що від одноманітності «в’єтнамці» можуть засумувати, що може призвести до невротичних хвороб. Тому радять більше приділяти їм уваги і навіть купувати іграшки.

— У виборі «чоловіка» «в’єтнамки» зовсім неперебірливі. Приймають того, кого приведуть, або, якщо неподалік живе хряк, без вагань ідуть самі. Коли свиня пороситься, нікого до себе не підпускає. Дітвора народжується завбільшки з пацюка, грамів до 200 вагою. Наш кіт Мусько одного разу помилився, думав – щури, намагався одного упіймати, так Машка його добряче схопила з загорожі. Цікаво, що вже на перший день поросята бігають, – продовжує господиня. – Цих свинок можна різати у 4-місячному віці, смакові якості у них вже є.

Катерина Савустяненко каже, що м’ясо у свиней в’єтнамської породи м’яке, ніжне, соковите, з прошарком жиру, швидко вариться, добре підходить для шашлику і, до того ж, дієтичне. Сало м’якіше за звичайне, з прошарком м’яса, схоже на почеревину.

Бешкетники-непосиди

Бажаєте безкоштовного розважального видовища? Заведіть в’єтнамських свиней! Господиня Катерина Савустяненко розповідає, що шестеро малих поросят сідають у миску з водою й звішують передні лапки – така собі вишукана смоляста ромашка. Великі «дівчата» можуть надіти на шию порожнє відро. Місцеві мешканці чорних бешкетників навіть на заставку для мобільного телефону фотографували. До речі, їх майже неможливо зловити в об’єктив – вони постійно у русі, виявляють інтерес до всього, що відбувається навкруги, швидко перебирають короткими ратицями. Лише Дашка наполегливо сунула своє свиняче рило до камери.

В’єтнамські свині дуже багатоплідні – в опоросі буває 9-13 і навіть 20 малюків. Давати потомство вони можуть двічі на рік. За правильної годівлі набирають 7-10 кг ваги у місяць. А доросла свиня важить не більше 70 кг.

Акценти: вьетнамская порода свиней, мясо, сало, разведение, Глобинский район