На початку серпня виповниться 70 років відтоді, як у 1941 р. героїчно захищала Кременчук від фашистського наступу дивізія народного ополчення. Більшість ополченців загинули, прізвища багатьох невідомі й досі.
Їх було близько 4-х тис., більшість – цивільні люди, які раніше і зброї в руках не тримали, але добровільно записалися до дивізії народного ополчення в липні 1941 р., коли стало зрозуміло, що обіцяної допомоги від армії не буде: військові підрозділи раптово спрямували на іншу ділянку фронту. Кременчуку виділили з арсеналу 1000 гвинтівок, 50 тис. патронів, 50 кулеметів, 1000 протитанкових мін старого зразка і наказали: будь-що утримати ворога до підходу регулярних військ Червоної Армії. А на Крюків сунула чимала сила фашистських танків.
За 10 днів у місті сформували дивізію народного ополчення. Вона мала утримати оборонний рубіж в 20 км! З 1 по 4 серпня цивільних ополченців у спішному порядку навчали військовій справі, а вранці 6 серпня вони зустріли передові частини гітлерівців на південній околиці с. Маламівка. Фактично беззбройні люди змогли не тільки зупинити ворога, а й навіть відкинути його назад.
Але 8 серпня фашисти знову пішли у наступ. Ополченці зайняли оборонні рубежі на Деївській горі біля Гострої могили. На цьому місці й досі можна побачити сліди колишніх окопів, тут героїчно загинули сотні кременчужан. Що могли зробити вони з гвинтівками в руках проти натиску танків та артилерії? Під шквальним вогнем ополченці відступали до Дніпра. На інший берег переправились одиниці…
319 (29) 21/07/2011
За матеріалами брошури Ю. П. Шаткова, Л. Д. Шаткової, В. Е. Івушкіна, О. В. Івушкіна
Акценти:память, защита, фашисты, ополчение, Кременчуг
