Через сім тижнів після Великодня православні відзначають Трійцю. Цьогоріч свято припадає на неділю 23 травня.
Здавна на Трійцю господарі прикрашали свої обійстя та будинки пахучими травами, зокрема пижмою і любистком, та гілками клена, тополі, ясена. У глухі кути подвір’я застромляли осоку – це нібито відганяло відьом.
Ніна Торубара із с. Бабичівка, що на Глобинщині, вірить, що зібрані до сходу сонця напередодні Трійці трави мають магічні та цілющі властивості. Збирали тоді чебрець, материнку, полин, лепеху. Дівчата вмивалися відваром квітів, аби зберегти обличчя молодим та красивим. У настоях трав купали немовлят, щоб ті були здоровими. Зібрані вранці на Трійцю та засушені трави, дехто приносив на хрестини як символ здоров’я.
А ще вранці на Трійцю ходили босі по росі. Вважається, що роса цього дня додає довголіття та відганяє хвороби. Казали: хто походить босяком, не хворіє чиряком. Ще росою вмивали хворі очі.
Ніна Торубара каже, що зібрані квіти та трави засушували, аби лікуватися ними весь рік, особливо від застуд. Кілька пучків трав клали під подушку для міцного сну. Трави клали у скрині задля приємного і трохи терпкуватого запаху.
Вважалося, що на Трійцю оживає всіляка нечисть, а також мавки та русалки. Тому дівчата плели цього дня вінок і зберігали його до Петрівки, щоб русалки раптом не залоскотали.
Також на Трійцю дівчата плели по два вінки і пускали їх на річку, загадуючи при цьому: якщо вінки зійдуться у воді, дівчина впродовж року вийде заміж.
21 (258) 20/05/2010
Віта Коноваленко, фото автора
Акценти: Троица, травы, здоровье, обычаи, Кременчуг
