Якість послуг ЖКГ можна покращити

Якість житлово-комунальних послуг можна значно поліпшити, якщо створити відповідні механізми контролю та ухвалити регуляторний акт, який би визначав порядок такого контролю. Відповідне Положення запропоновано розробити до ІІІ-го кварталу поточного року. Важливе місце у ньому пропонують надати будинковим комітетам.

У будинку протікає дах, у дворі півроку лежить купа неприбраного листя чи будматеріалів, технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних систем не проводиться – таких прикладів у місті безліч. Підприємства, що надають житлово-комунальні послуги, не надто переймаються їх якістю, розуміючи, що споживачі від них нікуди не подінуться.

Якщо вам щось не сподобалось у супермаркеті – ви можете придбати аналогічний товар в іншому магазині, якщо погано обслугували у кафе  – можете завітати до іншого. Зовсім інша ситуація з житлово-комунальними послугами. Навіть якщо вам дуже не подобається якість води у крані, температура батарей опалення або порядок на прибудинковій території, ви не зможете змінити водоканал, теплопостачальника чи компанію, яка управляє житловими будинками, на інших. Природній монополізм у цій сфері зовсім не сприяє якості житлово-комунальних послуг. Домогтись їх покращення можна лише шляхом повсякденного контролю та використання економічних чинників впливу на надавачів цих послуг.

Хто буде контролювати?

Насамперед про це досить чітко говориться у Законах України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Обидва документи визначають, що затвердження норм та контроль за якістю належить до повноважень міських рад.

Проте чи здатні чиновники міськ­виконкому забезпечити повсякденний контроль за якістю житлово-комунальних послуг 731-го багато­квартирного будинку комунальної власності, що перебувають в управлінні ТОВ «Житлорембудсервіс», та 471-го будинку, які обслуговує ТОВ «Добробит»? Навіть якщо у декілька разів збільшити штатний розпис управління житлово-комунального господарства міськвиконкому, це викликає певні сумніви.

Найкращі контролери  – мешканці будинків

Контролер має бути вмотивованим. А немає більш зацікавленої людини, ніж та, яка проживає у цьому будинку. Тож найкращі контролери – самі мешканці. Завдання міської влади – організувати такий контроль, для чого потрібно створити відповідні механізми. Тим паче, що про це знову ж таки говориться у законах. Так, ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що органи місцевого самоврядування можуть залучати до контролю за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг на громадських засадах представників органів самоорганізації населення.

Саме за таким принципом діють об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Але ОСББ у місті близько 10% від загальної кількості всіх будинків, їх суттєвого збільшення найближчим часом не очікується. Тож, якщо залучати мешканців до контролю за якістю житлово-комунальних послуг вже сьогодні, то потрібно створювати більш прості механізми.

Будинковий комітет  – надійний механізм контролю

Кажуть, все на планеті було вигадане ще задовго до нас. Потрібні винаходи необхідно лише відшукати. Так само і з будинковими комітетами. Міськвиконком ще у грудні 2007 р. у своєму рішенні № 1298 записав:

— Виконавчим комітетам Автозаводської та Крюківської у місті рад, головам органів самоорганізації населення… упродовж року провести роботу з формування будинкових комітетів з метою здійснення контролю за фактичним виконанням робіт з утримання, поточного ремонту житлових будинків та прибудинкових територій.

Минуло понад 2 роки, але будинкові комітети у більшості багатоповерхівок так і не були створені. А якщо десь вони й є (за даними УЖКГ, менше, ніж у 10% будинків), то виникають питання: хто їх створив, чи дійсно відбулися збори мешканців будинку щодо їх створення та чи не називають себе головами будкомів якісь само­званці? Порядок створення будинкових комітетів, їх права та повноваження не визначені жодним документом, тож можливостей для маніпуляцій і зловживань тут безліч.

Будкому – офіційний статус

Депутат міської ради, голова ГО «Рідне місто» Юрій Гриценко нещодавно запропонував включити до плану роботи ради з підготовки регуляторних актів (місцевих законів) розробку Положення щодо забезпечення контролю норм та якості надання житлово-комунальних послуг мешканцям міста. На останній сесії міської ради 30 березня депутати підтримали його ініціативу.

— Це має бути регуляторний акт, який визначить простий, зрозумілий кожному мешканцю й водночас ефективний механізм контролю за нормами та якістю житлово-комунальних послуг. У ньому можна буде прописати порядок створення будинкових комітетів, їх права та повноваження у сфері контролю,  – зазначив Юрій Гриценко.

За його словами, створення будкомів як органів самоорганізації населення – найбільш оптимальний варіант забезпечення контролю за якістю і дотриманням норм житлово-комунальних послуг. По-перше, контролювати якість будуть ті люди, які отримують ці послуги, а по-друге, робота цих контролерів не потребуватиме додаткових бюджетних витрат.

«Єдине, що потрібно – провести навчання голів будкомів. Слід роз’яснити їм норми законодавства у сфері ЖКГ, навчити, як правильно складати акт-претензію, куди звертатися», – пояснює Юрій Гриценко і додає, що ГО «Рідне місто» саме з цією метою ініціює створення загальноміської Ради голів будинкових комітетів. Але першочерговий крок – це розробка відповідного Положення.

Прозорий гаманець

Положення про якість житлово-комунальних послуг має не лише створити механізм ефективного контролю, але й забезпечити прозорість використання коштів, сплачених керуючим компаніям в якості екс-витрат. У 2008 р., коли обговорювалися побудинкові тарифи на послуги з утримання багатоквартирних будинків, розмова йшла про те, що гроші, сплачені мешканцями за екс-витрати, будуть йти на обслуговування саме їхніх будинків, а інформація стосовно їх використання стане доступною кожному.

До речі, така норма зазначена і в договорах, укладених міськвиконкомом з керуючими компаніями, на управління будинками комунального житлового фонду. Зі створенням веб-сайтів керуючих компаній можливостей для надання такої інформації стало більше.

Із договорів про надання послуг з управління житловим фондом керуючими компаніями № 196 (197) від 24.06.2008 р.
«п. 3.9. Інформаційне забезпечення мешканців міста: розміщення на стендах, встановлених у під’їздах багатоквартирних будинків, інформації про нарахування оплати, заборгованості, обсягів виконаних робіт/наданих послуг по кожному окремо взятому багато­квартирному будинку».

— Якщо мешканці будуть бачити, на що витрачаються сплачені ними кошти, то це значно покращить і рівень оплати за житлово-комунальні послуги, – впевнений депутат міськради Юрій Гриценко.

«Я судилася 3 роки і перемогла»

У Полтавській області було лише два прецеденти, коли мешканці вигравали суди у ГЖЕПів і домоглися повернення коштів. Про це розповіла кременчужанка Ольга І., котрій набридло сплачувати за житлово-комунальні послуги, які не надавалися.

— Я подала позов до суду з вимогою повернути мені гроші, сплачені КГЖЕПу за екс-витрати. За кожним видом послуг довелося збирати доказову базу того, що ці послуги реально не надавалися: документи, пояснення свідків, цифрові фото. Я досконало вивчила всю нормативну базу з ЖКГ і змогла довести свою правоту. Автозаводський райсуд прийняв рішення на мою користь. Законність цього рішення підтвердили Апеляційний і Вищий господарський суди. Гроші мені повернули, – зазначає мешканка Кременчука.

Приклад Ольги, особливо її наполегливість та принциповість, гідний наслідування. Та чи може будь-який пересічний громадянин так само домогтися перерахунку? Адже судова епопея жінки тривала 3 роки. Крім того, за фахом Ольга – юрист, що допомогло їй відстояти свої права.

Вони домоглися перерахунку тарифу

Мешканці буд. 29 по вул. 50 років СРСР домоглися від керуючої компанії «Добробит» перерахунку тарифу екс-витрат за лютий через неякісне прибирання прибудинкової території після випадіння снігу (зменшення тарифу з 1,28 грн до 1,06 грн за 1 м²). Виграли мешканці небагато:

— З кожної квартири по 13 грн – з багатоповерхівки виходить 1,5 тис. грн збитків для керуючої компанії. А це вже солідна сума, яка змусить наступного разу управителів потурбуватися про якість послуг, що надаються, – говорить один із ініціаторів Сергій Ревенко. Детальніше про цю «історію успіху» можна прочитати у № 12 (249) від 18.03.2010 р.

Пільговики мають надію

Мешканцям, які мають пільги або котрим призначені субсидії, розрахунки тарифу за опалення у будинках, обладнаних лічильниками, наразі проводяться у межах встановленого на опалювальний період тарифу (6,36 грн за 1 м²). Та частина, що перевищує цей рівень, оплачується повністю. Але такий порядок надання пільг не встановлений законодавством. У березні, за підсумками наради в УЖКГ, яка відбулась за зверненнями мешканців Першого Занасипу, було вирішено ініціювати розгляд питання про тарифи на теплову енергію для пільговиків на черговому засіданні міськвиконкому. Є надія, що питання буде вирішено за прикладом Комсомольська, де пільги, як і субсидії за спожиту теплову енергію, надаються без обмежень, виходячи з фактичних тарифів на опалення. Про це повідомив начальник УЖКГ Олександр Любенко.

Акценти: жилищно-комунальные услуги, Кременчуг