Домашнє сало, м’ясо, молоко та сир ледь не зникли з українських ринків. Очікувалося, що з 1 січня 2010 р. ці продукти з індивідуальних господарств заборонять продавати на базарі.
Село йде у ВТОДамоклів меч завис над українським селянством – Закон «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини». Документ ухвалили ще в 2005 р., саме тоді депутати погодилися, що українське село повинне жити так, як в Європі: доїти корів за допомоги доїльних апаратів, забивати скот лише на бойнях і взагалі господарювати цивілізовано. Причина такої турботи про село проста – Україна прямувала у ВТО і, відповідно, була зобов’язана запроваджувати європейські норми якості харчових продуктів. Але, понишпоривши по державних кишенях, депутати побачили, що коштів у державі на євростандарти немає, і тому відстрочили впровадження деяких статей Закону до 1 січня 2010 р., тобто до кращих часів. Саме з нового року українці могли вже й не побачити на прилавках базарів домашнього сиру та молока, якби народні обранці вчасно не похопилися та знову не відстрочили закон ще на 5 років, до 1 січня 2015 р.
— Правильно, що відклали Закон, до нього ще не готова ні ветслужба, ні село! Але і через 5 років навряд чи українці доростуть до таких змін, – коментує завідувач лабораторії Центрального ринку Кременчука Тетяна Сливка. – Наразі вже є зрушення, у селах будують бойні, але у виробництві молока нічого не змінилося, бо вимоги надто високі! За європейськими нормами, молоко, яке контактувало з повітрям і руками, не можна приймати на переробку і пускати в реалізацію. Відповідно, треба придбати доїльний апарат, проте якщо в господарстві є одна корова, то таку техніку купувати невигідно, а залишки молока продавати не можна. Селяни торгуватимуть на «чорному» ринку – з землі, у дворах. Це явище, з яким ми зараз боремося, стане більш масовим.
Українське село вже понад 15 років йде у ВТО (Україна подала заявку у 1993 р.), а натомість ризикує прийти до «чорного» ринку сільгосппродуктів.
«Буренку свою не отдам никому!»Закон ще не набрав чинності, але підприємливі закупники вже скористалися ситуацією.
— Раніше в нашому селі скуповували молоко по 2-2,20 грн, а тепер – по 1 грн за літр, – розповідає Ніна Павлівна з с. Мануйлівка. – Кажуть, що молоко в нас нечисте, бо переливаємо з відра у банки, на підприємствах його використовувати не можна, процес збору молока має бути закритий. Говорять, нібито екологічні умови погані. Дійшло до того, що погрожували не забирати молоко взагалі, а потім, як знизили ціну, так вона і дотепер тримається. Дорожче беруть лише приватні перекупники, які торгують на ринку молоком та сиром, вони дають по 1,30-1,50 грн за літр, постійно пробують молоко на смак та визначають жирність.
Ніна Павлівна завжди тримала у господарстві корову, 40 років в її дворі мукала якщо не одна бурьонка, то дві. Нещодавно пенсіонерка розпрощалася з останньою годувальницею назавжди, каже, що зовсім невигідно – за місяць на молоці заробляла близько 600 грн.
1 грн за 1 літр – за такою ціною скуповують молоко у с. Мануйлівка, що за 50 км від Кременчука. Корів у селі стає все менше.Хто працює, той…Індивідуальні селянські господарства годують Україну – це факт. За даними Держкомстату, 78% корів, 55% свиней, 83% овець та кіз належить саме окремим селянським господарствам. Натомість від держави селяни у цьому році підтримки не бачили – якщо традиційно держава виплачує дотацію, коли селянин здає велику рогату худобу чи свиню на переробне підприємство (2-3 грн за кг), то у період кризи грошей немає.
— Без державної підтримки селянам важко. Уже кілька років поспіль поголів’я худоби у селах Кременчуцького району стабільно знижується, – зазначає головний зоотехнік Кременчуцької райдержадміністрації Наталія Митренко.
Даєш колективізацію!Незабаром українським селянам доведеться пережити нову хвилю сучасної колективізації – створення кооперативів та інших форм спільного ведення господарства. Ну, не купувати ж селянинові для однієї корови доїльний апарат? Ціна його – не багато, не мало – близько 3 тис. грн.
— Держава не забезпечила належних умов для селян, щоб вони працювали в рамках закону. Наразі немає ні обслуговуючих кооперативів, ні спілок особистих селянських господарств, які мали б бути створені. Заборонити – найпростіше, а що в місті будуть їсти? ГМО із супермаркетів і нічого натурального? – запитує головний зоотехнік Кременчуцької райдержадміністрації Наталія Митренко. За її словами, кількість індивідуальних сільгоспвиробників щороку скорочується.
Не купуйте молоко на «чорному» ринку!На Кременчуцькому ринку щодня роблять 20-30 аналізів молочної продукції. Завідувач ветеринарної лабораторії Тетяна Сливка каже, що вибраковують молока небагато: «Корів обстежують в селах, ветеринар видає довідку. Якщо молоко забраковане лабораторією ринку – ми пересипаємо його сухарями або додаємо сурогат кави, щоб продавець не міг реалізувати продукт в іншому місці».
Купуючи молоко з рук, покупець ризикує натрапити на продукт від хворої тварини і заразитися:
• туберкульозом;
• бруцельозом;
• сибірською виразкою;
• кокковою інфекцією, стрептококами (якщо у корови мастит).
44 (229) 29/10/2009
Лариса ГОРИСЛАВЕЦЬ
Акценти: сало, сельское хозяйство, украинские крестьяне, закон, ВТО, сыр, молоко, Кременчуг
