Варвара і Миколай ходять поряд

Останні аркуші цьогорічного календаря: 17 грудня відзначаємо День мучениці Варвари, а 19 – День Святого Миколая. Кожне свято має свої народні обряди. Про те, як у давнину зустрічали Варвари та Миколая, «КП» розповіла Тетяна Назаренко з с. Мозоліївка, що на Глобинщині.

За традицією, на Варвари дівчата готували вареники з сиром. На вечерю запрошували хлопців. Ці посиденьки називалися пирхунами, бо серед вареників із сиром траплялись і начинені сухим борошном. Зовні такий вареник нічим не відрізнявся від інших, але ж коли потрапляв до рота, на «щасливчика» чекав сюрприз. Від несподіванки він пирхав борошном, звідси й назва посиденьок.

Великомучениця Варвара вважалася дуже талановитою у вишиванні, тому цього дня дівчатам не можна було вишивати і прясти. Натомість вони з задоволенням ворожили. Тетяна Назаренко розповідає, що на Варвари дівчата ставили у склянку з водою вишневу гілочку, бажано виламану у чужому саду. Якщо до Різдва та гілочка зацвіте (траплялися й такі дива!), дівчина вийде заміж упродовж року. За повір’ям, на Варвари вовки починають збиратися у зграї. Ще помічали, яка погода цього дня, така буде і на Різдво. Якщо на Варвари дерева в інеї – чекайте урожаю фруктів. Коли у ніч перед Варварою небо зоряне – до холодів, тьмяне – на тепло.

Услід за днем Варвари всі, особливо дітвора, з нетерпінням, чекали на Миколая.

— Кожен малюк чекав і радів подарунку, який батьки клали під подушку, декому – в чобіток. Але водночас неслухняні діти боялися побачити різку на знак того, що Миколай соромить їх за негарні вчинки, – розповідає Тетяна Назаренко. – Раніше на Миколая пекли домашні коржики, варили цукерки. Часто їх навіть фарбували та загортали у папір, кінці якого потім розрізали на маленькі смужки та підкручували. Отримати такий солодкий подарунок було справжньою втіхою для дітлахів. Вважали, що Миколай напередодні свого свята спеціально випікає для дітей коржики-зірочки та кладе їх до свого лантуха. Тому печиво, яке отримували діти цього дня, називали миколайчиками.

Майже у кожній хаті була ікона Миколи Чудотворця. Він захищає всіх бідних і знедолених, є покровителем рибалок, подорожніх та навіть диких звірів, також він захищає будинок від пожежі.

Легенда розповідає

Миколай народився у багатій родині, проте його батьки померли дуже рано. Хлопчика доглядали родичі, але той часто тікав до дітей зі злиденних родин, які жили у малих глиняних хатах та нерідко лягали спати голодними. Миколай виріс і став священиком. А все своє майно віддав бідним людям і потім завжди робив лише добрі справи. У перекладі з грецької «Миколай» означає «перемога народу».

Є така прикмета

У народі кажуть, що «Варвари ночі вкрали, а дня доточили», бо з 17 грудня починали довшати дні. А на Миколая зима вже остаточно набуває своїх прав.

Акценти: Глобинский район, обычаи, Святой Николай