
Заміжніх жінок досить легко вирахувати: вони, не приховуючи, носять обручки. Із чоловіками гірше, психологи кажуть, що сильна частина людства не горить бажанням демонструвати власну несвободу.
Здебільшого жінки від носіння обручок не відмовляються. І причина тому досить банальна: у нашому суспільстві, як не крути, заміжня жінка стоїть на щабель вище за незаміжню. Та й від зайвих залицяльників обручка обороняє непогано.
А от психологію чоловіків, які не носять обручки, осягнути складно навіть спеціалістам. Здебільшого небажання обтяжувати руки зайвими предметами одружені чоловіки мотивують незручністю. Але, здається, правильна відповідь в іншому. Чоловіки воліють видаватися вільними самцями в очах інших представниць слабкої статі. І це, як не дивно, на руку їх законним дружинам. Адже у вільних панянок дорослий неодружений чоловік викликає пересторогу: а чи не бабій часом? А от окільцьований навпаки уособлює надійність і стабільність.
А ще неносіння обручок пов’язують із шкідливістю для здоров’я. З часом дорогоцінні метали окислюються і виділяють продукти хімічних реакцій. Ці продукти нібито завдають шкоди чоловічим статевим залозам і можуть навіть призводити до розладів у сексуальній сфері. Але спеціалісти кажуть, панікувати зайве – перед тим, як почнеться процес окислення, пройде багато-багато років. А негативний ефект легко нейтралізувати, якщо частіше мити руки і чистити прикрасу.
Щоправда існує ще один механізм впливу обручки. Відомо, що у пальцях є багато нервових закінчень. Одягаючи обручку, ми впливаємо на передачу нервових імпульсів і відповідно впливаємо на свій стан.
Підставою для носіння обручки на безіменному пальці вважається давньоєгипетська мудрість, згідно з якою серце поєднане із 4-м пальцем руки.Прикмети про обручки• Купуючи обручки, треба промовити: «На добре життя, на вірну сім’ю. Амінь».
• Впустити обручку під час одруження – поганий знак.
• Якщо незаміжня дівчина доторкнеться до обручок нареченої та нареченого, то скоро й сама вийде заміж.
• Якщо наречена загубить або зламає обручку, вона втратить чоловіка.
• Свою обручку не можна давати міряти іншим ні до, ні після весілля – це до сварок у сім’ї.
• Молодятам не можна носити обручки, переплавлені із обручок батьків – це означає повторити їхні сімейні стосунки.
• Після розлучення обручок вже не носять. Обручки від попереднього шлюбу не годяться для наступного.
А древні не соромилисяПершу каблучку, згідно з давньою міфологією, носив за наказом Зевса Прометей, на згадку про ті дні, коли був прикутий до скелі.
Більш-менш схожий на нинішній звичай обручення з’явився у древніх римлян. Наречений дарував батькам обраниці просту металеву обручку як символ обов’язків і здатності матеріально забезпечити дружину. А традиція одягати обручку під час заручин пов’язана із звичаєм купувати наречену. Обручка ставала гарантом того, що угода між чоловіком та батьками дружини буде виконана.
В IX столітті Папа Римський Микола дозволив християнам використовувати обручки. І з тих пір обручка стала не тільки ознакою матеріальної угоди, а перетворилася на символ кохання. За традицією, купівля обручок входить в обов’язки нареченого. За красивими легендами, обручку треба носити все життя, не знімаючи.
36 (273) 02/09/2010
Олена Ускова
Акценти: психология, традиции, свадьба