Учні ЗОШ № 9 зустрілися з ветераном Юрієм Петровичем Нечипоренком.
На фронт Юрій Нечипоренко пішов добровольцем у 1943 р. На той час він закінчив 10 класів, йому було лише 17 років. На зустрічі зі школярами Юрій Петрович пригадав два випадки, коли доля врятувала його від смерті.
В Естонії довелося перепливати річку під час відступу. Всі солдати стрибнули у воду і попливли на інший берег під обстрілами. Юрій Нечипоренко вчинив так само, але перед цим зняв чоботи, щоб не потонути, проте залишив каску. Коли артилерист перепливав річку, каска врятувала йому життя, бо декілька разів осколки снарядів били по голові.
Вдруге доля зберегла йому життя у Польщі. Ставши командиром взводу та навідником артилерійської зброї, Юрій Нечипоренко 19 квітня 1944 р. збив 3 танки за один бій. За це був удостоєний медалі «За відвагу». Одного разу після завершення битви настала тиша, нібито і війни немає. Юрій Петрович присів біля зброї, а його товариш стояв неподалік. Раптом тишу перервало свистіння снаряда, що летів на хлопців. Миттєво зреагувавши, наш герой упав на землю, і саме завдяки цьому залишився живим, а товариш його загинув. «Мабуть, я народився в сорочці», – каже Юрій Петрович.
18 (255) 29/04/2010
Учні 9-го та 8-Б класу ЗОШ № 9
Акценти: ветераны Великой Отечественной, история, Кременчуг
