Чорно-рожева субкультура

Представників субкультури емо, що стала останнім часом популярною і в Україні, можна зустріти на вулицях нашого міста.
Емо-підлітків упізнають за рожево-чорним стилем одягу, зачіскою, яка закриває півобличчя, та численними значками, пов’язками, залізними бляшками, рукавичками, заклепками, браслетами. Очі, підведені чорним олівцем, пірсинг і смайли у вухах. Про зовнішній вигляд можна говорити дуже багато, тому розрізняють два типи емо: «тру» і «позери». Головне для «позерів» – стиль, вони нічого не знають про саму культуру, для них це – лише мода. А «тру» (правдивий) – справжні емо, для яких «показуха» нічого не означає. Тому між ними досить часто виникають суперечки і питання «хто кого» залишається відкритим.

Антиемо
Окрім прибічників емо, існує рух «антиемо» (який, до речі, виник ще у 90-х рр.): панки, готи і «тру» емо. Зазвичай негативне ставлення до емо виникає через неоднаковість, яскравість образів, здатність вирізнитися з-поміж натовпу. Вміння виразити емоції у світі, де кар’єра і гроші витіснили почуття – здебільшого таке визначення висвічується в Інтернеті, але чи справді це так? Невже зі словом «емоційний» асоціюються одразу сльози, сум, пригніченість, страждання, а сміх, радість, щастя – вже не емоції, і люди, на обличчях яких є посмішка, вважаються неемоційними?!

Суїцид як метод боротьби
Дуже часто спроби самогубства відносять до емо-культури. Яскраві зображення з порізаними венами і самогубцями на дахах багатоповерхівок ширяться мережею Інтернет. Батьки, які щойно дізналися, що їхні діти належать до емо, починають шукати вирішення «проблеми» в психологічних журналах і телешоу. Хоча насправді емо – зовсім не суїцид, а підлітки, які знайшли саме свій стиль.

Запитання: як Ви ставитесь до емо?

Юля:

— Я доволі часто зустрічаю емо-підлітків у нашому місті, особливо на Пентагоні і площі. Думаю, що це не просто данина моді, а своєрідний спосіб вираження та індивідуальний вибір кожного.

Роман:

— Емо, чесно кажучи, не сприй­маємо. Розуміємо, що дівчатам подобаються всілякі аксесуари, рожеві пасма, але хлопці – це занадто.

Віка:

— Я цього не розумію. Як можна весь час перебувати у депресії, плакати, це просто безглуздо! Емо походить від «емоційний», але зовнішній вигляд і депресивний стан – не всі емоції.

Акценти: культура Эмо, субкультура Эмо, черно-розовая культура, тру-эмо