Вечір інтелігентного драйву

Нещодавно «КП» пощастило побувати на репетиції молодого, проте багатообіцяючого кременчуцького рок-гурту «WolfRahm». Репетиції проходять у підвалі колишнього нічного клубу «Зебра».

Шлях до місця репетицій дещо моторошний. Поки я обережно спускалася старовинними темними сходами, охоронник порадив йти на звук. А звук був приголомшливим. Зала за міцними залізними дверима привертає увагу тьмяним світлом, безліччю музичних інструментів та атмосферою вишуканого андеграунду.

Рок, який надихає

Завдяки пісні «Весна» нарешті вперше за цей сезон відчуваю, що весна не проходить повз мене. І я «открыла окна нараспашку» їй, як запаморочливо радить витончений жіночий вокал. «Мы утром проснемся под одним одеялом в холодной квартире с ободранным залом», – сексуальний голос вокалістки на фоні затихаючої музики остаточно зачаровує. Цю пісню гітарист Роман написав рік тому, через що справедливо заслужив повагу гурту.

Між піснями – короткі перемовини з дотепними підколами. І хтось зі знанням справи говорить ударнику: «Не треба стільки зусиль докладати, ти повністю розслаблений». І знову лунає музика, а я заряджаюсь і насолоджуюсь інтелігентним драйвом цих класних музикантів.

«Трішки вище, ніж небо, трішки глибше, ніж вода, я шукаю шлях до тебе, а ти – не моя...», – вже з перших нот вражає лірикою романтична балада «Утопія».

Подвійна символіка назви

За словами учасників гурту, «WolfRahm» – це німецький складний іменник, що в перекладі означає «вовча піна». Подейкують, коли вовк з’їдає ягня, то з його пащі виділяється особлива піна. Через це у середні віки так назвали метал, який, супроводжуючи олов’яні руди, заважав виплавці олова, перетворюючи його на піну шлаків, звідси й асоціація – він поїдає олово, наче вовк ягня. Тож назва гурту поєднує поняття символіки вовка й ягняти, а метал натякає на стиль музики.

— Для мене назва завжди асоцію­валася з тугоплавким металом,  – зазначає басист Максим. – Щось на кшталт: ми можемо розжаритися до шаленої температури, але ніколи не розплавимось.

— Я вигадав власне визначення нашого стилю, – натхненно говорить ударник Валентин. – Це мелодік-треш. Адже наша музика мелодійна й душевна, але відривна. Взагалі я надихаюсь джазом, блюзом, слухаючи їх перед репетиціями.

— Чесно кажучи, нашому стилю складно дати чітке визначення,  – додає Макс. – У колективі нас шестеро, і ми прислухаємося до думки кожного. Коли хоча б одному щось не подобається, то ми це не будемо грати. І пісні пишемо разом.
Автори більшості з них – Роман та Макс, а Наталія їм допомагає. Вона  – редактор й особиста Муза Роми.

— Ми хочемо, щоб наші пісні сприймали і серцем, і розумом,  – говорить Роман.
Валентин зауважує:

— Хочеться, щоб наша музика не лише розважала людей, а й спонукала їх замислюватись. Знаєш, навіть просто мелодія здатна змусити людей щось відчути. Ось цього ми й прагнемо.

— І, до того ж, гурт створює глядач, – стверджує вокалістка Євгенія,  – бо коли ми виходимо на сцену, відчуваємо, як нас сприймають глядачі, й заряджаємося їхньою енергетикою, надихаємося нею.

За словами Макса, «WolfRahm» хоче бачити свого слухача не просто фанатом, а людиною, яка послухає, отримає насолоду й щиро скаже: «Дякую, ви такі класні!».

— А я колись прочитав гарну фразу,  – пригадує Рома. – Кожна людина звучить на своїй гармонійній частоті, тобто кожній людині властива своя музика. Буду радий, якщо хтось зазвучить на хвилі наших відвертих пісень.

Склад

Власне гурт «WolfRahm» з’явився 8 серпня 2009 р. Основу на той час складали Роман, Максим і Валентин. Потім склад колективу дещо змінювався, а 4 січня відбулася перша репетиція з остаточним складом і справи гурту пішли вгору. У такому вигляді відгримів дебют групи в харківському байк-клубі:

Гітара – Роман.

Гітара – Антон.

Бас-гітара – Максим.

Ударник – Валентин.

Клавішник – Костянтин.

Вокал – Євгенія.

Візитка гурту

На сьогодні однією з найбільш відомих пісень групи «WolfRahm» є композиція «Хто я є?». Вона, за визначенням автора Макса, порушує тему патріотизму, любові до України, до свого народу, нації, і політика тут ні до чого. Проте часто навколо цієї композиції виникають суперечки, які перериває Юра, слухач і прихильник:

— Я побачив у пісні патріотизм і велику любов до свого народу. Колись я це дуже гостро відчував, потім усе трошки забулося через буденну метушню, а ця композиція все пробудила.

Акценти: андеграунд, рок-группа, Кременчуг