Так приємно ділитись емоціями від почутої музики, переглянутого фільму або прочитаної книги… А можна поділитися самою книгою. У цьому допоможе новий неформальний рух – буккроссінг.
Здавна вважалося, що книги є джерелом знань, а, отже, і носіями своєрідної енергії. Наразі ж біоенергетики стверджують, що запилені книжкові полиці стримують цей потік, блокують його розповсюдження. Подейкують, що радість примножується, якщо нею ділитися. Отож, відпустивши книгу, ви ніби звільняєте місце для нового внеску в домашню скарбничку емоцій.
Буккроссінг – це процес визволення книг. Дещо подібний до флешмобу, що діє за принципом соціальних мереж, буккроссінг (англ. – bookcrossing) швидко здобуває популярність серед поціновувачів друкованого слова. Щоправда, у Кременчуці до цього руху поки що ставляться скептично.
— Наші люди до буккроссінгу ще не готові. Про нього мало хто чув, а без інформації важко зрозуміти, в чому ж полягає суть. Цікаву книгу можна купити у магазині або ж вибрати у бібліотеці, – вважає адміністратор книжкового мегастору «Книголенд» Тетяна Ковальова.
Наслідуючи ідеї буккроссінгу, прочитану книгу людина залишає («звільняє») у громадському місці (парк, кафе, потяг тощо) для того, щоб інша, випадкова, людина могла цю книгу знайти та прочитати, а потім, у свою чергу, повторила процес.
Технологія буккроссінгу досить проста. Член руху (буккроссер) реєструється на спеціальному сайті (www.bookcrossing.in.ua). Потім він реєструє книги, які готується «відпустити», створюючи таким чином свою «книжкову полицю». Під час реєстрації кожна книга отримує унікальний код (англ. – BCID (BookCrossing ID). Буккроссер «звільняє» книгу на сайті (тобто робить запис, де і коли буде «звільнена» книга) і «звільняє» її в реальному житті. Людина, яка знайшла («упіймала») таку книгу, увійшовши на сайт і ввівши код книги, потрапляє у журнал, робить там запис, про що повідомляється буккроссеру, який це видання відпустив.
Таке заняття – гарний спосіб не лише відшукати цікаву і захоплюючу літературу для себе та підвищити рівень саморозвитку, але й знайти нових друзів, знайомих, однодумців, співрозмовників.
З чого все почалосяІдею буккроссінгу запропонував спеціаліст з Інтернет-технологій Рон Хорнбекер у травні 2002 р. Для початку він залишив 20 книг з пояснювальними написами у холі свого готелю. Через півроку на його сайті було вже близько 300 активних користувачів, які «звільняли» книги і приводили нових учасників.
19 (256) 06/05/2010
Тетяна Красельникова
Акценти: книги, буккроссинг, интернет, Кременчуг
