Зазвичай літо асоціюється з ледачим відпочинком на морі. А більш непосидючим свої обійми відкривають Карпати.
На Говерлу може піднятися навіть дитина, проте не кожному дорослому це під силу. Найвища гора України сповнена несподіванок: круті схили, різнобарвний килим квітів, кам’яні уступи, ласкаво-пекуче сонечко, лагідний, а згодом пронизливий вітер. А неповторний краєвид, що відкривається з вершини!.. Спробуйте колись побачити на власні очі.
А поки що з туристським клубом «Пульс» та його невгамовним керівником Ольгою Колесник помандруємо гірськими стежками українських Карпат. Літньої пори погода не балує туристів: або дощить, або сонечко припікає. Похмурим мокрим ранком зустрів Львів наших героїв, які, не втративши ентузіазму, вирушили далі: через місто Ворохту, річку Прут, полонини Кичери та Лабеська.
Про гостинність українського народу складають легенди. Дійсно, справжнє диво, коли на шляху втомлених подорожніх з’являється маленька хатинка. Відчиняються дерев’яні дверцята, і дідусь, мов мольфар із казки, гостинно запрошує до своєї господи. А потім упродовж усієї подорожі діти з захватом згадують домашній сир, свіже молоко, катання на конях у володіннях гуцульського чарівника діда Івана. На згадку залишаються і шматочки колючого дроту зі старого польсько-чеського кордону, де розміщувалися окопи періоду світових війн.
Далі, повз гірські ріки, квіткові візерунки, розмиті дороги, ягідні галявини бадьоро і впевнено крокуємо до урочища Казмещик, що причаїлося біля підніжжя найвеличнішої гори Карпат. Серце переповнюється радістю! Діставшись до вершини, розумієш красу і могутність гір, заради підкорення яких не шкода жодних зусиль. Що може відчувати людина, стоячи над хмарами? На вершині залишаєш стрічку з загаданим бажанням, а з собою забираєш шматочок щастя і мрію повернутися ще.
Та підкоренням могутньої гори не обмежились туристи з Кременчука. Сувенірами для рідних і близьких наповнилися доверху рюкзаки, а враженнями – серця після екскурсії культурним центром Гуцульщини.
Шлях додому був радісним і водночас сумним, бо вже скучили за рідною домівкою, але дуже не хотілося залишати казкові Карпати.
Мандрівка – це реальна можливість випробувати свої сили, набратися досвіду і вражень, знайти вірних друзів. З нами принаймні саме так і сталося.
Якщо взимку піднятися на Говерлу, можна отримати значок альпініста, влітку – це теж чималий подвиг, коли раз по раз втома підбиває повернути назад, але збираєшся з силами і робиш крок вперед, вгору.
28 (213) 09/07/2009
З рюкзаком мандрувала Тетяна Красельникова
Акценти: Карпаты, Говерла, Гуцульщина, путешествие, Казмещик, сувениры, туристический клуб "Пульс", значок альпиниста
