До «Євро-2012» у Кременчуці обіцяють відновити роботу річкового вокзалу. До 2012 р. у восьми наддніпрянських містах України, зокрема й у Кременчуці, буде поновлено роботу пасажирських причалів і пристаней, – повідомили у прес-службі Міністерства інфраструктури. Причал Кременчуцького річвокзалу – в робочому стані, а от сама будівля може шокувати туристів.
Збудований наприкінці 80-х рр. минулого сторіччя кременчуцький річковий вокзал мав усі шанси стати перлиною міста. За архітектурним задумом, форма будівлі нагадує корабель, що летить над водою. Гарно було. Але недовго. Після розвалу СРСР пасажирський річковий флот на Дніпрі фактично наказав довго жити. «Метеорів» і «ракет» уже років 15 немає на Дніпрі, лише іноді до Кременчука причалюють туристичні судна з іноземцями. І перше, що вони бачать – не білий летючий корабель, а сіру облізлу споруду на фоні занедбаної території.
Щойно настає літо, міська влада згадує про злиденність та непрезентабельність річкового вокзалу, наказує прибрати й облаштувати. Але картина мало змінюється. Бо споруда і сам причал – у руках приватного власника, котрий не надто охоче зважає на вказівки влади. Донедавна на річвокзалі повноправно господарював місцевий бізнесмен Віктор Антипов, однак наразі будівля продана іншому власникові, під опікою пана Антипова залишився тільки причал.
Швартуватися можна!Завдяки тому, що причал відносно молодий, то і його технічний стан особливих нарікань в інспекторів не викликає.
— Кременчуцький причал як гідротехнічна споруда обов’язково проходить паспортизацію. Крім того, щороку наша служба та суднохідна інспекція перед початком навігації приймають об’єкт в експлуатацію, – зазначає керівник Кременчуцької дільниці державного підприємства водних шляхів Олександр Дяченко. Його організація відповідає за безпеку річкового флоту на ділянці від Кременчуцької ГЕС до Дніпродзержинської, тобто забезпечує гарантовані габарити шляху для суден. Для цього виставляють бакени та буї, роблять заміри глибини і проводять поглиблювальні роботи. Стан кременчуцького причалу та водні підходи до нього Олександр Дяченко оцінює на «3 з плюсом» і вказує на те, що об’єкт недобудований: за часів СРСР встигли ввести в експлуатацію лише першу чергу, а для другої тільки встановили шпунти, а майданчик так і не зробили.
Шалені перспективи Можливо, у ході підготовки до «Євро-2012» кременчуцький причал та вокзал таки доведуть до ладу. Принаймні плани у держави великі. Як пише «УНІАН», посилаючись на інформацію з Міністерства інфраструктури України, роботу пасажирських причалів і пристаней буде пожвавлено, на час проведення «Євро-2012» будуть введені знижки на послуги у річкових портах для пасажирських круїзних суден. Водночас «Укрморрічфлот» ініціює та сприятиме будівництву баз стоянок маломірних суден та яхт, а також продовжить відновлення гідротехнічних споруд з метою підвищення їх пропускних потужностей.
Для забезпечення безпеки судноплавства особливу увагу приділятимуть розвитку навігації. Будуть впроваджені нові засоби зв’язку, супутникової навігації й проведена повна інформатизація річкового судноплавства.
— Після проведення «Євро-2012» ми продовжимо розвиток інфраструктури на внутрішніх водних шляхах для забезпечення безпеки торгового судноплавства, а також для розвитку туристичного бізнесу, водного спорту й відпочинку, – зазначає голова «Укрморрічфлоту» Сергій Крижановський.
Про те, скільки коштів і коли буде виділено державою на підготовку водних шляхів до «Євро-2012», наразі не повідомляють.
Керівник Кременчуцької дільниці державного підприємства водних шляхів Олександр Дяченко, у минулому – капітан судна «Юрій Яновський», зазначає, що пасажирський флот у будь-якій країні світу існує завдяки дотаціям держави. Сьогодні вартість подорожі на теплоході з Києва до Кременчука становить близько 300 грн на одного пасажира. Тарас Шевченко емігрував у КиргизіюЧотирипалубний красень-теплохід «Тарас Шевченко», який ще 2 роки тому привозив до Кременчука іноземців, уже не плаває Дніпром. Власник судна – російська компанія, відправив нашого Тараса аж до Киргизії, на озеро Іссик-Куль. Там Тарас став на якір і слугує готелем, хоча міг би ще плавати й плавати. За словами фахівців, «Тарас Шевченко» на Дніпрі був наймолодшим із суден, що перевозили пасажирів. Сьогодні на головній водній артерії України залишилося тільки 5 пасажирських суден, усі вони перебувають у приватній власності та подорожують на них виключно іноземні туристи. Ще з осені турфірми укладають угоди з власниками суден та річкових причалів, іноземцям річкова подорож по кишені.
3 (293) 20/01/2011
Інна ДАНИЛОВА
Акценти: речной вокзал, Евро 2012, Кременчуг
