22 липня у Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах зникли синьо-зелені водорості, натомість вода набула рудого кольору. Це означає, що у Дніпро пішов марганець. Вперше з цим лихом Кременчук зіткнувся в 2002 р.
Першими загинули водоростіНадмірна спека спровокувала інтенсивне цвітіння синьо-зелених водоростей, але вони не такі страшні, як марганець, різке збільшення концентрації котрого було зафіксовано у Дніпрі минулого тижня. Марганець – сильний окиснювач, він забирає з води розчинний кисень. Як наслідок – настає замор риби й усього живого. Першими загинули водорості, на черзі – рачки та дрібна риба, береги біля островів уже вкрилися дохлими бичками та верховодками. Рівень кисню у воді наблизився до критичної межі, – повідомив «КП» у понеділок, 26 липня, старший іхтіолог ГУ «Полтавадержрибохорона» Ярослав Беззубенков.
Звідки ж ти, руде лихо?З масовим замором риби у Дніпрі Кременчук вперше зіткнувся у липні 2002 р. Тоді вміст марганцю у річці за один день збільшився в 150-180 разів. Санстанція заборонила вживати воду з центрального міського водогону. Численні комісії шукали джерела появи марганцю у Дніпрі, але остаточного висновку так і не дійшли. Найбільше грішили на викиди підприємства «Черкасиазот».
— Ми перевіряли. «Черкасиазот» не використовує у своїй технології виробництва марганець, – зазначає Ярослав Беззубенков. Фахівці сходяться на думці, що джерело марганцю знаходиться на дні, посередині Кременчуцького водосховища. Версій щодо цього дві:
• перша – у водосховищі незаконно захоронили контейнери з відходами, що містять марганець;
• друга – на дні штучного моря знаходяться природні поклади марганцевих руд.
Чому марганець раптом піднявся з дна? Через спеку, – кажуть фахівці. Минулого тижня, за даними рибінспекції, температура води у Дніпрі досягла 27º С.
З кранів почало тхнути 27 липня стан води у водосховищі різко погіршився. Трупний запах відчувався поблизу Дніпра, на пляжі та уздовж набережної Придніпровського парку. Увечері погіршилося водопостачання, і представники водоканалу заявили, що змушені зменшити обсяги подачі питної води та збільшити кількість реагентів. Мешканці нарікали на слабкий тиск води у кранах (подекуди вона зникла зовсім) та відчутний неприємний запах. При цьому заступник директора водоканалу Олександр Пісковий зазначив, що показники питної води у нормі, і додав, що підприємство не може гарантувати безперебійного водопостачання, доки ситуація у водосховищі не покращиться.
Марганець у питній воді на критичній межіГранично допустима концентрація марганцю у питній воді – 0,05 мг/дм3. Як повідомили у міськСЕС 27 липня, очисні споруди водоканалу ще справляються – марганцю щонайбільше 0,051 мг/дм3. Перевищення показника на тисячні долі не дає підстав офіційно заявляти про невідповідність питної води нормам. При цьому стан Дніпра вкрай поганий – рівень кисню у кілька разів менший, ніж потрібно для життєдіяльності рослин і риби, а вміст марганцю різко підскочив угору.
— Норма кисню у природних водоймах – не менше 4 мг/дм3, а в Дніпрі наразі цей показник впав до 0,54 мг/дм3, тому риба й задихається, – коментує фахівець комунального відділу міськСЕС Надія Рєзнікова. На її думку, причина загибелі риби саме в цьому, не варто звинувачувати підприємства Черкас. Проте заперечувати шкідливий вплив заводів теж не слід, Дніпро страждає не лише від одного чи кількох хімічних підприємств, а взагалі від нещадної промислової експлуатації.
Споживай, але помірноХронічне отруєння марганцем може мати неврологічну та легеневу форми. Якщо страждає нервова система, то пацієнт скаржиться на апатію, сонливість, втрату апетиту, головний біль, а за більш тяжкої форми – на біль у спині, судоми, порушення координації, утруднення при ходьбі. Іноді медики констатують погіршення розумової діяльності, хвороби судин та шкіри. Проте найбільша небезпека полягає в тому, що при хронічному отруєнні марганцем руйнування організму не завершується навіть тоді, коли людина припиняє пити шкідливу воду.
31 (268) 29/07/2010
Інна ДАНИЛОВА, Лариса ГОРИСЛАВЕЦЬ
Акценти: вода, марганец, рыба, замор, Днепр, Кременчуг
