Знову епоха хлібних карточок?

Уряд має намір ввести продуктові картки для малозабезпечених громадян. Якими вони будуть? «КП» пропонує рівнятися на країни «загниваючого капіталізму».

Міністри нагодують всіх голодних

Щойно українські міністри заговорили про соціальні картки, інформацію одразу ж підхопили ЗМІ. Згадали і часи радянського дефіциту, і хлібні картки блокадного Ленінграду, хоча, в принципі, соціальні картки наразі діють в інших країнах світу і це вважається символом аж ніяк не складного економічного становища держави, а навпаки – турботи багатої країни про своїх бідних громадян. Наприклад, в Америці людина кожного місяця отримує продуктових талонів на $115, їх видають тим, у кого щомісячний дохід менше, ніж $600. У кризовому 2009 р. рекордно зросла кількість пільговиків – кожен 7-й американець одержував талони на продукти харчування.

Тільки не подумайте, що американці, як колись радянські громадяни, йдуть в магазин на кшталт «Ветерана» і простягають продавцеві папірці, від яких ножицями відрізають талони. Сучасна продуктова картка – це спеціальна банківська картка громадянина, на яку уряд перерахував певну суму грошей. Із цією карткою можна прийти в будь-який магазин і купити лише продукти харчування.

Такий механізм соціальної допомоги малозабезпеченим пропонують запровадити і в Україні.

Ваш талончик, будь ласка!

Доки у столиці думають, у Кременчуці вже давно видають талони, які можна обміняти на продукти харчування. Грошовий еквівалент 1 талона – 27 грн (у 35 разів менше, ніж в Америці). Наприклад, у червні видавали пачку цукру, масла, чаю та банку згущенки.

— Здавалося б, 27 грн – не так багато, але ніхто не відмовляється. Якщо в родині четверо дітей, то, відповідно, вони візьмуть продуктів на 108 грн, а це вже суттєва допомога,  – розповідає соціальний працівник Крюківського терцентру обслуговування пенсіонерів та інвалідів Лариса Федько.  – Щомісяця в Крюківському районі цю допомогу отримують близько 250-ти осіб  – інваліди І групи, яких обслуговують вдома, члени УТОС, багатодітні сім’ї та діти-сироти.

Талони отоварюють на Комбінаті студентського харчування, який уклав договір з міською владою, бо саме з міського бюджету виділяють кошти на продуктові набори. Директор Автозаводського терцентру Лариса Дзюба говорить, що малозабезпеченим допомагають продуктами вже кілька років, програма має назву «Турбота». На жаль, цього року на неї виділено майже вдвічі менше коштів, ніж торік.

Окрім продуктових наборів, у Кременчуці ще видають талони на гаряче харчування. Їх можуть одержувати не лише пільговики, а й ті, хто потрапив у складну життєву ситуацію, – кажуть у терцентрах.

Міністр аграрної політики Микола Присяжнюк вважає, що державі треба відмовитися від регулювання цін сільгоспвиробників – краще дозволити селянам вільно встановлювати ціни на продукцію, а тим, хто не може собі дозволити купувати дорогі продукти – видавати соціальні картки.

Дефіцит – символ радянської епохи

У 80-ті рр. ХХ ст. у СРСР розпочалась остання хвиля талонів. Це були дійсно цінні папери, що дозволяли купити ковбасу, цукор, миючі засоби. У Кременчуцькому краєзнавчому музеї зібрано колекцію талонів на різні, дуже дефіцитні у ті часи, товари народного господарства.

Акценти: Кременчуг