Каштани гинуть!

Каштани, окраса і символ Кременчука, гинуть. У червні на каштанах починає жовтіти листя, у липні опадає зовсім. Дерева потерпають від поганої екології, а останнім часом ще й від каштанової молі. Якщо зі шкідником не боротися, за 7 років міські каштани залишаться тільки в спогадах.

Першою про каштанову міль дізналася Європа років з 15 тому. Невідомо звідки цей шкідник з’явився в Македонії і з тих пір поширився іншими країнами світу. До України каштанова міль дісталася лише 2 роки тому. Але за цей час вона встигла вразити Київ, Дніпропетровськ, Ужгород, Сімферополь, Кременчук. Це далеко не повний перелік міст, які в терміновому порядку шукають порятунку від напасті.

Відомо, що в інших країнах Європи, приміром, у Франції й Німеччині, на боротьбу з міллю муніципалітети щорічно виділяють чималі кошти. У тому числі й на оплату праці людей, зайнятих на збиранні листя з уражених дерев. А польські вчені винайшли інший спосіб. Тут навесні у стовбури каштанів вводять ін’єкцію з хімічною речовиною типу конфідор. Якщо міль і відкладе яйця, вони не будуть розвиватися.

Міль уже оселилася в парку

У Кременчуці до планів бюджету міль не входила, тому наразі мерія активно відшукує кошти на закупівлю отрути, одна пляшка якої обійдеться десь у 300 євро. Про це повідомив директор КП «Благоустрій Кременчука» Руслан Федорченко.

— Проблема з міллю тільки-тільки починається, більша частина каштанів почала «горіти» від нестачі вологи в повітрі, - розповідає Руслан Федорченко. Спеціалісти підприємства провели обстеження каштанів у різних частинах міста і зробили висновок – молі практично немає. Її ознаки спостерігаються тільки в Придніпровському парку.

Розцвісти, перш ніж померти

10 років тому каштани, що розцвіли у вересні, були справжнім дивом. Наразі до такого явища городяни вже звикли, а от екологи непокояться, кажуть, що це цвітіння перед смертю. Якщо дерево розпускає свічки двічі за сезон, значить воно помирає. Кременчуцьким каштанам вже більше 30 років, у 60-70-х роках минулого століття була свого роду мода на каштани, ці дерева висаджували в більшості міст України. Але вони досить примхливі і не витримують міських умов.

— Найбільше каштани потерпають через викиди автотранспорту, - зазначає доцент кафедри екології КДПУ Надія Гальченко. – Повітря забруднене свинцем, що негативно відображається на насадженнях. У той же час жодних агротехнічних робіт, що б допомогли деревам, не проводиться. Маю на увазі хоча б елементарне розпушування грунту, полив та обмивання стовбурів, внесення міндобрив. Крім того, сіль, якою взимку посипають дороги, просочується в грунт і завдає чималої шкоди корінню.

Наразі до всіх проблем додається ще й міль. У Києві для боротьби з цим шкідником застосовують простий прийом: уражене листя збирають і спалюють. А ще заміняють старі каштани на молоді, більш «адаптовані» до каштанової молі – з товстим листям та з рожевим квітом.

Шкідник

Самка-метелик каштанової молі за один раз відкладає на листках до сотні яєць, з яких виростають гусениці. Вони й пожирають листя, яке жовкне, відмирає й обпадає. Дерева, уражені шкідником, можуть прожити не більше 7 років. Але 100-відсотково ефективного засобу боротьби до цього часу не знайдено.

Іменні дерева

Восени у Києві висадять іменні каштани меценатів. Елітні сорти «Бріотті» та «Баумані» коштують по 4 тис. грн за саджанець. На озеленення витратять гроші від штрафів за незаконне вирубування дерев. Сподіваються і на допомогу меценатів. Як повідомляють у столичній мерії, біля кожного каштана встановлять табличку з прізвищами або назвами фірм, завдяки яким висаджено дерево. Крім того, планують висаджувати каштани на честь почесних киян.

Акценти: вредитель, деревья, каштаны, моль, гусеницы, свинец, воздух, экология, Руслан Федорченко, Приднепровский парк