Вже 25 років слово Чорнобиль асоціюється з сотнями тисяч зруйнованих людських доль. Назва цього невеличкого міста в Київській області стала синонімом жахливої катастрофи.Що сьогодні відбувається в Чорнобильській зоні хочуть знати всі. Найбільш сміливі їдуть туди, аби поглянути на все власними очима. Чорнобиль – територія смерті площею майже 2,5 тис. км2, став принадою для туристів.
Щороку пік відвідування Чорнобильської зони припадає на період з 25 квітня по 10 травня. За цей час тут буває понад 15 тис. громадян. Переважно це колишні жителі, ліквідатори аварії, родичі похованих на цій землі людей, а також співробітники різних установ та журналісти. Кілька років тому на чорнобильській землі побував і фотокореспондент «КП» Олександр Максименко. Він записався на екскурсію через Iнтернет-сайт «Интересный Киев». Тоді ця одноденна поїздка коштувала 50 доларів, наразі – 107.
Ми зателефонували у кременчуцькі туристичні агентства і поцікавилися, чи можуть кременчужани поїхати на екскурсію до Чорнобиля. Як виявилося, таку послугу місцеві турагентства не надають. А в одній агенції нам сказали, що треба звертатися до київських туристичних фірм. Олександр розповідає, що в Чорнобиль приїздять чимало туристів із-за кордону, здебільшого, щоб пофотографувати. Організатори екскурсій знають про це, тому в «потрібних» місцях – у порожніх будинках, на гойдалках, кладуть для антуражу м’які іграшки, старі книжки, поламані ляльки тощо.
Чимало відгуків про відвідини Чорнобиля розміщено й на Iнтернет-сайтах.
— На дахах занедбаних будівель ростуть дерева, пробиваються вони і через вікна, лізуть з каналізаційних люків. Таке відчуття, ніби тут життя обірвалося на півдорозі. Збудовані дитячі садки, школи, бібліотеки, кінотеатри, розважальні парки стоять порожні, з обдертими стінами і зяють вибитими вікнами та дверима, – говорять очевидці. Але сьогодні небезпечними ці місця вважаються не стільки через рівень радіації, а, скоріш, через аварійний стан. У більшості будинків мародери потрощили меблі, поспилювали батареї опалення, зірвали плитку, повиривали дошки з підлоги. Мине небагато часу і споруди почнуть розвалюватися, вони заражені грибком – через відсутність опалення та догляду.
Проте тварини у цій відчуженій зоні почуваються комфортно. Не є рідкістю тут вовки, дикі кабани, коти, собаки. Подейкують, що водились у Чорнобилі й вовкособаки, але останнім часом їх не видно. Чому тварини не йдуть звідси, залишається загадкою.
Найбільш небезпечними місцями вважаються території, де росте мох, а його там багато. Власне, у небезпечні місця туристів не поведуть. У селищі Рассоха знаходиться автомобільний склад – це цвинтар військової техніки. Під час катастрофи метал отримав велику дозу опромінення, тому перебування біля цього місця заборонене. Тут стоять карети «швидкої допомоги», вантажівки, гелікоптери радянських зразків. Не можна підходити і до Чорнобильського реактора, найближча точка спостереження знаходиться за 200 метрів від саркофага. (Фото О. Максименка)
16 (306) 21/04/2011
Акценти: Чернобыль, зона отчуждения, экскурсия, туристы, Кременчуг
