Кременчуцька ПАНОРАМА > Інь-Янь > Коні-цілителі
Коні-цілителі27 травня 2010. Разместил: Ardenis |
|
Діти, яких затягали по медичних кабінетах, раптом потрапляють не до чергової лікарні, а до… стайні. Тут у малюків палають очі, їм цікаво, як це – бути вершником після того, коли не можна було побігати з ровесниками, пограти у м’яча, просто пострибати чи покататися на велосипеді… У Глобинській кінноспортивній школі при ДЮСШ лікують дітлахів, хворих на ДЦП. Батьки привозять сюди дітей навіть із сусіднього Кременчука. Заняття безкоштовні. Єдине, на що витрачаються батьки – пальне. — Іпотерапія – це лікування за допомоги коней, тобто комплекс лікувальної верхової їзди, який в Україні і дотепер вважається альтернативним і нетрадиційним, проте дієвим. Спочатку в очах батьків ховається недовіра до цього методу лікування. Тому я попереджаю їх, що дива не роблю. Треба самим вірити та регулярно приїздити – кілька разів на тиждень. Результати є, коли батьки це помічають, то наввипередки діляться враженнями, – розповідає тренер кінного спорту Вадим Буряк. – До кожної дитини індивідуальний підхід. Коня обираємо немолодого і неноровливого, порода не має жодного значення. Головне в лікуванні – уникати різких ривків. Проте не все вдається передбачити, тому у дитини не має бути опущення нирок. Це, мабуть, єдине протипоказання для занять іпотерапією. Вадим Дмитрович стверджує, що у сусідніх районах таких занять немає. Тож незабаром до Глобиного збираються возити хворих дітей для занять іпотерапією і полтавчани. Тренер показує фото 12-річного хлопчика, який навіть не міг сидіти, коли його сюди привезли батьки, а вже за місяць він тримав спину. До речі, дитина, займаючись іпотерапією, може скинути зайву або набрати потрібну вагу. Спочатку Вадим Буряк сам займається з кожною дитиною. Потім уже батьки самостійно можуть водити коня з дитиною. Ідея спробувати такий нетрадиційний вид лікування виникла у Вадима Буряка, коли двом дітлахам його начальника застави поставили цей страшний діагноз. Через рік занять малюки почали ходити і розмовляти. Верхова їзда та заняття іпотерапією розвиваються завдяки ентузіазму голови Глобинської районної ради Олександра Яковенка, адже чоловік є великим фанатом та прихильником кінної справи. У нього навіть улюблений кінь для верхової їзди є – Фонарик. Посадовець регулярно тут буває. Оксана Борщенко з Кременчука привозить на іпотерапію маленьких Валерію та Вікторію. Каже, що дівчатка після знайомства з кобилою Зіркою стали більш емоційними, їм подобається спілкування з твариною. Вдома постійно запитують, коли ж знову побачать Зірку. До того ж, краще стали тримати рівновагу та більш впевнено стоять на ногах. Кременчужанка Наталія Дзюба привозить на заняття іпотерапією Даніелу Жовтобрюхову. Вони були у багатьох санаторіях та реабілітаційних центрах. Жінка говорить, що лікарі порадили іпотерапію або дельфінарій. Проте одне заняття в євпаторійському дельфінарії коштує 850 грн, а їх потрібно щонайменше п’ять. Зі сльозами на очах розповідає співрозмовниця, як їхня дівчинка вперше, сидячи на Зірці, сказала слово «баба». До цього взагалі не розмовляла. З часом за таких же обставин дитина промовила «мама» та «тато». Тепер Наталія Дзюба і сама навчається верховій їзді. Щоразу родина привозить Зірці хліб, аби підгодувати коня. Мама ділиться враженнями, що Дана почала поступово тримати спинку, стала краще тупати. Хоча вирок лікарів пролунав шокуюче: дитина, найімовірніше, ходити не буде. Подруги по нещастю жваво розповідають, що Вадим Буряк дуже підтримує родини. Знайде потрібні слова, які дарують надію, цікавиться, як дітвора поводиться вдома, розробляє зручний графік занять. В іпотерапії кінь ніби виконує роль тренажера, а спеціально підібрані комплекси вправ дозволяють тренувати м’язи. Під час верхової їзди задіяно аж 95 груп м’язів. До того ж, при спілкуванні з кіньми водночас відбувається психологічна реабілітація враженої психоемоційної сфери. 22 (259) 27/05/2010 Віта Коноваленко, фото автора Акценти: лошади, кони, ипотерапия, Кременчуг Вернуться назад |