Йому не треба думати, як «вбити» вечір, рятувати душу в примітивних розвагах, він не боїться тиші, а свої життєві ролі відіграє по максимуму! Руслан може тиждень прожити без зв’язку зі світом, досягнень цивілізації та навіть без їжі. Але він цілком щасливий, бо відшукав шлях до внутрішньої гармонії.

6 березня прихожани та служителі Козельщинського собору Різдва Пресвятої Богородиці відзначили Свято ікони Козельщинської Божої Матері, покровительки Полтавської землі. Цього дня храм був заповнений прихожанами, які приїхали вшанувати чудотворну ікону з інших міст.

Весну цього року обіцяють пізньою, але стрімкою. Тож добрі господарі вже планують роботу на городі та в саду. Так, В’ячеслав Демченко з с. Погреби Глобинського району вже приготував усе необхідне для теплиці. Вона у нього незвичайна, та й врожай щороку змушує сусідів заздрити.

Пам’ятаєте, 2 лютого байбак Тимко не побачив свою тінь, чим передвістив ранню і теплу весну. З пухнастим провидцем погоджуються не всі народні синоптики. Дехто каже: тепло до нас прийде лише у травні. Так, на думку народного синоптика з Дніпропетровська Валерія Некрасова, весна буде прохолодною і потепління варто чекати лише у травні.

Олександра Антонова  – мати трьох дітей, бабуся шести онуків та прабабуся стількох же правнуків. 3 березня цього року вона відзначила свої ювілейні 90 років. Упродовж них пережила чимало: голодомор, війну, переборола малярію, тиф, контузію… І сьогодні, як і раніше, непохитно вірить: все буде добре.

Почему-то принято считать, что медицинская сестра  – профессия не престижная. А вот Жанна Кононова работает медсестрой уже 15 лет. Еще учась в школе, знала, что поступит именно в медицинское училище. Выбрав профессию, Жанна ни разу об этом не пожалела.

Наше місто дещо молодше, ніж заведено вважати. Насправді рік заснування Кременчука не 1571, а 1637. Це стверджує доктор історичних наук Дмитро Вирський. Нещодавно Дмитро Вирський презентував уже друге видання власної книги «Українне місто: Кременчук від заснування до року 1764-го». У ній – про часи створення, околиці та видатних людей минулого.

Початок весни на своїх крилах нам несуть перелітні птахи: гуси, жайворонки, шпаки, лелеки, граки, журавлі. Найпершими до наших широт прилітають сірі гуси. З’являються вони біля ополонок і калюж талої води на луках. У березні за містом вперше можна почути трелі жайворонка. Десятки цих птахів виспівують нестримно, радісно й на такій висоті, що їх зовсім не видно.

Упродовж 80-ти днів у 1976 р. наш земляк, командир підводного човна Юрій Таптунов знаходився під водою, реалізовуючи нелегке завдання. Військовий наказ було виконано, і кременчуцький моряк отримав звання Героя Радянського Союзу. Але невдовзі трапилось невиправне…

20 лютого на території 107-го реактивного артилерійського полку пройшли спортивні змагання серед військових на призи громадської організації «Рідне місто». У змаганнях взяли участь команди 2-х військових частин, що дислокуються у Кременчуці: в/ч А1546 і в/ч 3059, та Кременчуцького льотного коледжу НАУ.