Трійця – одне з найшанованіших та давніх свят у народі. Живому зеленому розмаїттю вклонялися ще наші пращури. Бо зелений колір – символ надії та відновлення життя.
Про те, як готувалися та відзначали Трійцю у давнину, розповідає Антоніна Сукманська з с. Мозоліївка Глобинського району. За словами жінки, напередодні ретельно прибирали оселю. Клечальною зеленню прикрашали подвір’я. В суботу босоніж йшли до лісів та гаїв і ламали там молоде гілля липи, ясена, клена, берези, дуба. Прикрашали ним одвірки, віконниці будинків, хвіртки, ворота. У кожній оселі було святково та зелено.
— Ще рвали материнку, чебрець, полин, м’яту, пижмо, канупер. Рослини клали за образи, на покуття, щоб вони відганяли злі сили. Освячену зелень вішали у сінях, щоб не пускала в хату всіляку нечисть. Підлогу теж посипали свіжою духмяною травою та зіллям. Ми, діти, тоді дуже любили спати на цій запашній зелені. Кажуть, що в такі дні янголи по хаті ходять, сон посилають і дітей охороняють, – пригадує Антоніна Кузьмівна. – А в освячених травах мили голову, щоб не боліла, і купали дітей, аби до них не чіплялися хвороби.
Антоніна Кузьмівна розповідає, що напередодні Зелених свят, у п’ятницю, до сходу сонця жінки йшли збирати трави. Вважалося, що саме тоді вони мають цілющі властивості. Вірили, що збирати лікарські трави потрібно на дев’яти межах, узліссях, галявинах та болотах. Давали ці трави і коровам, щоб було багато молока. Найчастіше збирали листя та квіти глоду, квітки горобини, грицики, деревій, листя дуба, звіробій, конвалію, кропиву дводомну, кульбабу, материнку, мелісу, м’яту. Потім ці трави висушували, щоб робити з них настої, відвари та додавати у дитячу купіль упродовж усього року, до наступної Трійці. Молоді жінки та дівчата вмивалися на Трійцю вранішньою росою, аби обличчя було молодим, рум’яним та гарним.
За народним повір’ям, на Трійцю з води виходять русалки, збираються біля річок і ставків, водять свої хороводи та гойдаються на деревах. Антоніна Кузьмівна пригадує, як дорослі тоді застерігали дітлахів, аби ті не ходили до води і не купалися, щоб не стати жертвами русалчиних витівок. Лякали, що русалки можуть залоскотати до смерті чи затягти у річку.
313 (23) 09/06/2011
Акценти:традиции, травы, поверья, Кременчуг
