Iменини та день народження треба відзначати по-різному. Священик Євген Паламар пояснює, що означає для віруючої людини урочистий день іменин (тезоіменитства).
— У чому різниця між іменинами та днем народження? Кажуть, що день народження – це поява нашого тілесного Я, а іменини – духовне народження людини.— Iменини – це день вшанування святого, ім’я якого ми носимо. Давня традиція називати дітей іменами святих має велике духовно-виховне значення, адже наш небесний покровитель – це приклад для наслідування. Апостол Павло пише: «Згадуйте наставників ваших, які проповідували вам Слово Боже. I, дивлячись на закінчення їхнього життя, наслідуйте віру їх» (Євр.13:7).
— Як правильно вибрати у календарі «свого» святого? Наприклад, коли відзначати іменини Іванові, якщо святих з таким іменем багато?— Традиційно обирають день того святого, який найближчий до дня народження людини.
— Імениннику обов’язково відзначати день іменин?— Чи варто говорити про вшанування святих, якщо людина веде протилежний їм спосіб життя? Те, що об’єднує всіх святих, незалежно від історичної доби, це їхня рішучість у прагненні слідувати за Христом. Тому православний християнин, якщо він таким є не лише формально, завжди намагається гідно відзначити свої іменини.
— Що повинен зробити іменинник для себе і що – для гостей?— У день іменин православний християнин обов’язково відвідує храм, приступає до Святого Причастя (звісно, заздалегідь підготувавшись до нього). Багато людей у цей день запрошують у гості родичів та друзів, накривають святковий стіл. Проте зовсім недоречно супроводжувати трапезу надмірним вживанням алкоголю. Не варто перетворювати можливість духовного спілкування з близькими людьми на язичницький бенкет, на привід до розпусти.
— Які подарунки будуть доречні для іменин?— У цей день доречно вручити духовну книгу або ікону. Але іменинник не повинен сидіти в очікуванні подарунків. Підтримати того, хто занепав духом, або відвідати хворого – хіба це не кращий спосіб відзначити духовне свято?
Крутий поворот історіїУ 20-ті рр. ХХ ст. більшовики намагалися викоренити традицію іменин. Боротьба дійшла до крайнощів – цензори визнали згубною книжку «Муха-Цокотуха» через пропаганду іменин.
Комуністи навіть розробили свій ритуал – «звіздини», коли дитину послідовно вітали жовтеня, піонер, комсомолець, комуніст. Iноді малюка навіть символічно записували до профспілки. А вигадані більшовиками «Червоні святці» з революційними іменами дивують і досі. Наприклад: Малентро (Маркс, Ленін і Троцький) або Даздраперма («Да здравствует Первомай»).
13 (303) 31/03/2011
Акценти: именины, православие, Кременчуг
