Жінки люблять різні ексклюзивні штучки. Ну, скажімо, прикраси. Але справжніми оригіналками вважають тих, хто віддає перевагу виробам із бісеру. Сьогодні бісероплетіння знову в моді, а ніжні жіночі пальчики творять справжні шедеври.
У Градизьку Глобинського району живе досить талановита, як на свій вік, майстриня бісероплетіння – 22-річна Ксенія Гапоненко. Роздивляючись колекцію її виробів, чесно кажучи, я розгубилася. Бо очікувала побачити стандартні бісерні кольє та браслетики, а тут тобі – квіти у вазах, чудернацькі дерева, серветочки. І все – з бісеру.
— Квіти можна намалювати, вишити, але, повірте, набагато цікавіше виплести їх з бісеру. Гордовиті фіалки, скромні ромашки, ніжні підсніжники та конвалії, вишукані хризантеми та легкий барвінок – їх можна створити власноруч із тисяч малесеньких бісеринок. У сонячних променях здається, що на квітах блищить вранішня роса. І найголовніше – такі речі неповторні, адже їх не виробляють на фабриках чи заводах. Це безпрограшний варіант для подарунку, – захоплено розповідає дівчина. – До того ж, бісероплетіння – моє улюблене заняття, яке відволікає від буденних проблем. Взагалі бісером я захоплююсь ще з дитинства.
Як виявилося, Ксенія, крім творчого підходу до справи, має дійсно вправні руки: дівчина вміє вишивати, в’язати, навіть із соняшникового насіння чи насінин динь та кавунів може створити справжню картину. Уже 4 роки Ксенія Гапоненко керує гуртком «Господарочка» у градизькій школі № 1.
— Гурток відвідують учні від 2-го до 7-го класу. Починаємо з найлегшого – плетемо браслет. Найважче – наловчитися нанизувати пальцями дрібні бісеринки. За роботою діти стають зовсім іншими. На перерві галасували, кричали, а за заняттям навіть найвертлявіші затихають та зосереджуються – у класі тиша. Гурток відвідують і кілька хлопців, їм цікаво плести брелоки на шкільні рюкзаки, – ділиться спостереженнями майстриня. – Помітила, що багатьом дівчаткам подобається рожевий колір. Іноді доводилося переконувати, що для намиста на подарунок мамі краще обрати інший, більш «дорослий» колір.
Щоб подужати браслет, учням потрібно годин 5 копіткої роботи, викладачка ж легко впорається за годину. А от для виготовлення серветки знадобиться дня 3. Будь-яка робота починається з капронової нитки, на яку Ксенія нанизує бісеринки, комбінує кольори, вигадує різні візерунки. Словом, дає волю фантазії… А для більш складних робіт – квітів та дерев, майстриня використовує проволоку, яку по завершенні роботи можна вигнути і надати виробу потрібної форми. Стебла з квітами і пелюстками встромляє у пластилін, який обгортає фольгою. Такі вироби зовсім незатратні – пакетик кольорового бісеру коштує 1 грн, а все інше знайдеться вдома.
До своєї колекції Ксенія Гапоненко ставиться дуже дбайливо. На прохання показати найулюбленішу роботу дівчина дещо завагалася та все ж дістала ніжні підсніжники. «Нелегко обрати найулюбленішу, якщо всі роботи дорогі серцю», – зізналася Ксенія. І додала, що головне – працювати охоче та з гарним настроєм, тоді витвір радуватиме не лише очі, а й зігріватиме душу.Історія ремесла Бісероплетіння дійшло до нас з часів Київської Русі. Наші предки мали традицію – як талісман чи оберіг від нещасть та негараздів дарувати вироби з бісеру найближчим і найдорожчим людям. Прикраси з бісеру вплітали у коси, носили на шиї, руках, ними прикрашали навіть чоловічі капелюхи, весільні головні убори. Батьківщина бісеру – Стародавній Єгипет, де з непрозорого скла виготовляли штучні перлини, які араби називали «бусра», звідси – й нинішня назва.
37 (222) 10/09/2009
Віта Коноваленко, фото автора
Акценти: бисер, Градижск Глобинского района, мастерица, плетение, кружок
