Лише дуже лінивий у ці дні не повторив, що 2011-й – то рік Кроля та Кота. А пам’ятаєте, зовсім нещодавно саме кролик, він же – зайчик, був найпопулярнішим вбранням для хлопчиків на новорічних ранках. Сьогодні хлопці воліють водити хороводи у костюмах супергероїв – спайдерменів або бетменів, але деінде проскакують і зайці. Полювання на них ми і відкрили на новорічних ранках у Міському палаці культури.
Не знаємо, як вам, а нам дуже приємно, що сучасні хлопчики-зайчики практично не відрізняються від зайчиків радянських. Та й чого б їм різнитися? Ті ж вушка, лапки, хвостики-кульки. Трохи сріблястого дощику – і святковий образ готовий.
Ось, самі дивіться: зайчик радянський і зайчик, назвемо його незалежним, практично ідентичні. Лише якість фотографій різна. Сьогоднішній зайчик – кольоровий, яскравий, а тодішній – чорно-коричнево-білий. Проте обличчя дитячі – такі самі: відкриті, усміхнені, очі трохи вологі, адже ранків без сліз не буває. Хоча ні, тоді цукерки були смачніші. А, можливо, нам це лише здається.
Олена УСКОВА
Новорічне диво у палаціЦього року Міський палац культури подарував дітям новорічне диво у вигляді цікавої та яскравої казки. У сюжеті вистави – розповідь про новорічну зірку, яка у святкову годину зникла з верхівки ялинки.
Дід Мороз, Снігуронька і діти ніяк не могли розпочати свято і запалити ялинку без її головної окраси – зірки, тож вирушили шукати прикрасу. Всі ці пригоди супроводжувалися хореографічними, гімнастичними та вокальними постановками. Герої мандрували до астронома, роздивлялися зоряне небо, бачили дивовижне озеро з хмаринками і нарешті дісталися до планети ялинок, де й знайшли свою зірку. Найбільше дітям сподобалась яскрава зіронька, яка була дуже артистичною і кмітливою, а також весела і гарна королева планети ялинок, котра грала на гітарі. Казка стала справжнім дивом і задоволенням для дітей. Вони аплодували й розважались разом із фантастичними героями. Ще більшої святковості надали різнокольорові костюми і світлові ефекти. Все свято, як-то кажуть, «від і до», режисирувала Наталія Рябова, керівник театру, який так і називається «От и до».
Марія Сімугіна
Народжений у Радянському СоюзіПроект з робочою назвою «Еволюція зайця» став чудовим приводом покопирсатись у власних спогадах і зустрітися з батьками. Адже вони є незмінними хранителями дитячих фотоархівів. А ще ми з приємністю згадали радянські фотоальбоми, практично зроблені власноруч. Цей, наприклад, справа рук усієї родини. Тато вирізав кольорові куточки зі схожого на оксамит паперу, мама акуратно приклеювала їх до твердих аркушів альбому, а дочка обирала фотографії та вкладала у ці куточки.
СтрибайчикиКостюми для зайчиків з нашого дитинства зазвичай шилися вдома. Картонні вуха, обшиті тканиною, біленька сорочка та білі шорти з кролячим хвостом ззаду – традиційне вбрання радянських дітей.
Не зайцями єдинимиКого тільки не зустрінеш на новорічних ранках: і песиків-чаклунів, і принцес-трояндочок, і навіть Кощія безсмертного, всього у кістках. Та чого там розповідати?! Каталог новорічних костюмів сезону 2010-2011.
2 (292) 13/01/2011
Акценти: Кременчуг
