Тротуари як тортури

Про європейське вимощування вулиць кременчужани лише мріють. Два метри хрестиком, три – квадратиком. Від тротуарної геометрії на кременчуцьких вулицях пістрявіє в очах. Власники офісів та магазинів викладають плитку біля своїх закладів за власними уподобаннями, управління архітектури лише констатує: єдиний стиль у вимощенні тротуарів відсутній.

«КП» нещодавно побувала у Чернігові і, скажімо відверто, дуже позаздрила. Попри те, що і промисловості великої у Чернігові немає, і люди бідніше живуть, ніж у Кременчуці, але ж як у тому місті затишно та гарно. Центр Чернігова не поступається сучасним європейським містам  – фасади будинків, що виходять на головну вулицю, оздоблені в єдиному стилі, тротуари рівненькі, всі, як один, вимощені червоною плиткою, нею ж оформлена й головна площа Чернігова – Красна.

Із забудовників – гроші, місту – нова вулиця

Головний архітектор Кременчука Віктор Труш, виявляється, у Чернігові теж бував і красу ту бачив, а ще милувався тротуарами Тернополя, Сум, Житомира. Йому теж болить за рідне місто і його вулиці. Два роки тому чиновник навіть пропонував перейняти цивілізований досвід вимощування тротуарів.

— Управління архітектури вносило пропозицію, аби при здачі об’єкта в експлуатацію власник разом зі сплатою коштів на розвиток інфраструктури міста робив внесок і на вимощування прилеглої до свого офісу чи магазину ділянки. Тоді роботи можна було б проводити централізовано, на всій вулиці, за єдиним проектом, із заміною підземних комунікацій. В інших містах, до речі, для цього розроблені спеціальні програми, що реалізуються за участі й бюджету, і забудовників,  – зазначає Віктор Труш.

Однак пропозицію кременчуцьких архітекторів тоді не підтримали, пославшись на інші, більш важливі у фінансуванні питання. А вимощення тротуарів у Кременчуці почало набувати хаотичних ознак.

Вільний стиль

Віктор Труш не полишає надії, що до цивілізованого вимощування тротуарів справа таки дійде, а поки управління архітектури фактично припинило вимагати від забудовників облаштування тротуарів поблизу своїх об’єктів, зокрема у центрі міста. Зроблено це з кращих намірів: аби уникнути перепадів – горбків та ямок, у вимощеному латками тротуа­рі. «Було багато скарг на перепади між асфальтом і викладеною плиткою, тож, щоб не продовжувати таку практику, сьогодні ми зобов’язуємо забудовників оформлювати лише вхід до об’єкта»,  – зазначає головний архітектор. Ті ж, хто хоче більшого і має на те гроші, викладають плитку біля своїх закладів фактично самовільно: у містобудівних вимогах виконання вимощування тротуарів не значиться.

Час іде, центр розбудовується, але архітектурної привабливості Кременчуку це не додає. Навіть дивовижної краси будівля на фоні латаного тротуару матиме недосконалий вигляд.

Є ідея, немає результату

Начальник управління капітального будівництва Володимир Зибін:

— Ще коли начальником УЖКГ був Юрій Халявський, я пропонував йому розробити програму «Тротуар». Навряд чи керівник великого управління, чий офіс розташований у центрі, відмовиться відремонтувати 100 метрів того ж тротуару, але повинна бути система. Сьогодні модно перші поверхи переоблаштовувати під офіси, це добре, але диктувати вимоги повинен архітектор, адміністрація міста. Щоб капітально зробити тротуар, а не просто заліпити його плиткою, потрібен проект, а фінансування робіт має відбуватися за дольової участі власників закладів, які розташовані на цій вулиці.

Реконструкція скінчилася разом із грантом

Проект реконструкції центру – вул. Леніна, у Кременчуці був, і не один.

Ще за часів мера Олега Надоші міській громаді представили гарний ескіз того, як виглядатиме вул. Леніна у «найближчому майбутньому»  – фасади і дахи будинків однаково оздоблені, без жодних відхилень від стилю, до хрущовок навіть планували добудувати симпатичні мансарди. Коли про цей проект остаточно забули, з’явився інший – реконструкції вул. Леніна та скверу «Жовтневий» з перспективою створення у цьому районі пішохідної зони. Якраз у 2008 р. на конкурсі проектів місцевого самоврядування Кременчуку пощастило отримати грант – 1 млн грн. Гроші витратили на те, щоб зіпсувати жахливою бруківкою частину тротуару у сквері «Жовтневий» та встановити «чорний екран» на пл. Незалежності. Потім використанням коштів гранту цікавилася прокуратура, а ентузіазм оголошеної реконструкції сам по собі вщух, хіба що влітку цього року навколо фонтана у сквері «Жовтневий» з’явилась огорожа. Планували розпочати роботи з ремонту фонтана, однак відклали їх на 2011 р.

— У бюджеті наступного року на реконструкцію скверу «Жовтневий» за загального кошторису робіт – 5 млн грн, ми пропонуємо передбачити хоча б 2 млн. Гроші підуть на реконструкцію фонтана, заміну комунікацій, оздоблення прилеглої території, – зазначає начальник управління капітального будівництва Володимир Зибін.

Щодо реконструкції вул. Леніна, то, за словами Володимира Зибіна, питання наразі відкрите. Потрібно завершити проект, аби не вийшло так, як на вул. Перемоги, де на проїжджій частині поклали асфальт, не замінивши підземних комунікацій. Перспективу створення пішохідної зони на вул. Леніна начальник УКБ взагалі не коментує і додає, що під пл. Незалежності заплановано побудувати підземний паркінг.

Акценти: тротуар, ремонт, плитка, архитектура, Кременчуг