Якщо ви байдужі до голубів, значить, жодних інших, окрім дворових сизих, не бачили. Бо краса чистокровних, породистих птахів буквально заворожує. А побачити диво природи можна у звичайному кременчуцькому дворі, наприклад, по вул. 60 років Жовтня, 65.
Понад сотню голубів персидської та узбецької порід тримає у двох голуб’ятнях військовий пенсіонер Юрій Мочайло. Щойно сонце зійшло, він уже порається біля своїх вихованців – прибрати, нагодувати, випустити у небо. Ранкові процедури забирають не менше 2-х годин, а ввечері Юрій Вікторович знову поспішає до птахів, знову клопоче біля них. Майже вся пенсія уходить на голубів: годує їх кукурудзою, пшеницею та ячменем – щодня потрібно близько 1 кг зерна, та ще й дворові голуби допомагають, злітаються з усіх боків. А от перехожим, які, трапляється, підгодовують вихованців Юрія Мочайла, чоловік не радий: ані хліба, ані печива голубам давати не можна, від такої їжі у птахів розлад шлунку.
Любов на все життяУ голубів Юрій Вікторович закохався в 5 років: разом з батьками пішов у гості, а господар виявився неабияким голубоводом, показав малому птахів, той й занімів. «Подобається? Тримай!», – так п’ятирічний хлопчик одержав у подарунок голубину пару. Тримав птахів у дворі, а коли виріс і вступив до морехідки, звів голуб’ятню на подвір’ї училища, керівництво дозволило. А потім Юрій Вікторович став моряком і вирушив у плавання… разом з голубами. На кораблі мав компаньйона-голубовода – боцмана, удвох й облаштували на палубі будиночок для птахів. Палубну голуб’ятню відчиняли, коли заходили в порт: птахи політають, розімнуться та й знову на корабель. Звикли. А одного разу до корабля під час сильного шторму прибився й чужинець – голуб-поштар. Моряки розгорнули папірець, прив’язаний до пташиної лапки, але прочитати не змогли, бо лист був написаний іранською. Голуба відпустили, коли море вгамувалося, звісно, з листом.
Бакинська еліта«Морські» голуби Юрія Мочайла плавали по всьому Каспійському морю, а на сушу «зійшли» тільки у Баку. У цьому місті Юрій Вікторович прожив тривалий час, тут закохався вдруге, але вже у «бакинських персів». Каже, що це дивовижні голуби:
— Ви погляньте, як він перевертається – зависає на місці і робить переворот. Така стовпова гра може сягати 15-20 метрів. А ще персидська порода цінна тим, що птахи можуть підніматися до 1,5 км вгору, тривалість польоту сягає 12 годин!
«Персам» голубовод не зраджує вже понад 20 років, відколи оселився у Кременчуці. За птахами літав до Баку, деяких дарували друзі, деяких купував чи обмінював на виставках, підбирав пари. До речі, чистокровний голуб може коштувати й 250 доларів.
За своїми вихованцями Юрій Мочайло може спостерігати годинами. Його захоплення розуміють не всі, а дехто й відверто запитує: «Голубів на м’ясо тримаєте?». Таке ображає. «Я тримаю голубів для душі, для задоволення від їхнього польоту. Вибачте, але хотів би м’яса – за 250 доларів міг би свиню купити!», – обурюється голубовод. Шкодує лише, що онуки не розділяють любові діда. До голубів вони байдужі, їм більше до вподоби екзотичні папуги.
Любов і голуби— Чому я приходжу і сиджу біля голубів годинами? Бо цікаво спостерігати. Вони – це ми, це наше життя. От кажуть, голубина вірність. Де там! Є пара: він відданий, за одною голубкою тільки й ходить, яйця висиджує, пташенят годує, а вона – направо-наліво. А буває й навпаки. Хоча у більшості голубині пари тримаються все життя, – розповідає Юрій Мочайло.
Та й скільки ж вас тут, у будиночку, живе?
Юрій Мочайло тримає голубів з 5-ти років
Трапезу з «домашніми» голубами розділяють й прості, міські голуби
Бачите червону пляму на крилі білого красеня, який залицяється до голубки? То мітка. Цей ловелас найвище за всіх літає та робить такі піруети, що подих перехоплює
43 (280) 21/10/2010
Інна ДАНИЛОВА, фото автора
Акценти: голуби, бакинские персы, Кременчуг
