Черевики ручної роботи – наразі рідкість. Носимо здебільшого китайське, недовговічне. «КП» вдалося знайти досвідченого майстра взуттєвої справи, який шиє черевики на замовлення. В його взутті можна проходити 5-6 років: зручно, легко і гарно.
74-річний Микола Багдасаров із Градизька, що на Глобинщині, шиє взуття з 17-ти років. Починав з майстерні у столиці Грузії – Тбілісі. Спершу ця справа була для нього як хобі, а потім завдяки досвідченим майстрам-наставникам стала й професією. Микола Багдасаров шив босоніжки, туфлі, капці, зимові чобітки. Замовляли їх як чоловіки, так і жінки. Доводилось шити і дитячі черевички. Все – з натуральної шкіри. Туфлі можна було пошити за один день, чоботи – за кілька. Швець, до того ж, ще й творча натура, адже нерідко моделі вигадував сам.
— Замовники самі обирали моделі з журналів, хоча фантазував і я. Такої моделі, щоб не зміг зробити, не було. Та все ж простіше шити чоловіче взуття. На жіночому більше «наворотів», до того ж, підбори треба відточувати вручну. Власноруч знімаю мірки, заготовляю матеріал та шию. Наразі витрати на заготівлю матеріалів великі, та й шкіра коштує недешево. Отже, взуття ручної роботи обходиться замовнику дорого. Тому й купують туфлі та чоботи фабричного виробництва, часто з замінника шкіри, – розповідає Микола Михайлович. – Взуття, яке я шив, люди носили по 5-6 років, а нинішнє фабричне, трапляється, розвалюється вже й через пів-сезону.
Микола Багдасаров – відомий майстер не лише у Градизьку. У радянські часи на ринках Кременчука, Комсомольська та Світловодська він за півгодини розпродавав близько 70-ти пар шкіряного взуття. Був переможцем обласного конкурсу чоботарів у Полтаві. Там враховували якість та складність пошитого взуття. Від колегії журі Микола Михайлович отримав премію у розмірі 500 радянських рублів – великі на той час гроші.
Микола Багдасаров каже, що ніколи не працював у рукавицях. Адже доводиться шити вишукані чобітки на тендітні жіночі ніжки. І додає, що справжній та досвідчений майстер взуттєвої справи не пораниться інструментом. 38 (275) 16/09/2010
Віта Коноваленко, фото автора
Акценти: обувь, мастер, Украина, Кременчуг
