Вперше його побачили на вул. Сумській після того, як містом пронеслися шквальні вітри. Безпорадне пташеня билося крилами, але не могло полетіти.
Невдаху-льотчика підібрала кременчужанка Ірина Гребенникова. Жінка годує пташеня з рук і щодня виносить на вулицю: нехай летить!
— Годуємо малюка 6-8 разів на день: розмочуємо хліб, даємо пшеницю, ледве не весь город перекопали, щоб знайти йому дощових черв’яків – їх наш Федул (таке ми дали прізвисько птахові) любить найбільше, – розповідає про свій клопіт Ірина Гребенникова. До речі, пташеня – не єдина морока, бо невдовзі до будинку жінки принесли і сліпе кількаденне кошеня, якого хтось викинув на смітник, але воно затято пищало, ніби знало, що знайдуться рятівники.
— Кошеня ми підклали нашій кішці, яка щойно народила. У неї своїх четверо білих, а цей чорний, але вона прийняла й чужого, – говорить Ірина.
Тепер в одному будинку, крім господарів, живуть коти, собаки, хом’як, рибки, ще й дике пташеня. Крилатого квартиранта посадили у велику клітку для папуг, він дуже компанійський і голосистий, прокидається о 5.30 і голосно кричить, щойно почує людський голос. Що це за пташка – господарі не знають.
Операція «Упізнання»Журналісти «КП» показали фото пташеняти спеціалісту Наталії Музиченко, вона працює у Міському краєзнавчому музеї, за освітою – інженер лісового господарства. Жінка з першого погляду визначила:
— Та це ж сойка! Вона всеїдна, полюбляє м’ясо, тому іноді розорює гнізда маленьких пташок. Сойок називають «пересмішниками», бо вони вміють наслідувати голоси не лише птахів, а й деяких звірів.
25 (262) 17/06/2010
Віта Коноваленко
Акценти: сойка, котенок, Кременчуг
