
Набридло дивитися фільми жахів про покинуті будинки з привидами? Хочеться реально полоскотати собі нерви? Нема проблем! Сфотографувати привид священика або австрійського солдата можна навіть не виїжджаючи за межі України – оповитий легендами Дубенський форт, який ще називають Тараканівським, чекає відвідувачів, аби підставити їм підніжку.
Поїхати в якесь «таке» місце мріяли давно. Хотілося, щоб було на що подивитися і щоб місце було позбавлене жодних ознак сучасної цивілізації. Аби врешті забути оте кримське отетеріння, коли у забутому Богом куточку, на шляху до мікроскопічного водоспадика, таки знаходиться підприємливий пан з касовим апаратом, а на лоні недоторканної природи комфортно почувається кіоск з пивом та морозивом.
Як-то кажуть, на ловця і звір біжить: в Інтернеті ми знайшли кілька статей, присвячених напівзруйнованому форту з моторошною історією, фантастичними краєвидами і, головне, зовсім непопулярному серед туристів. Знаходиться це диво у с. Тараканів, поблизу м. Дубно Рівненської області. Коли ж прочитали про те, що у форті можна зустріти привидів, натрапити на приховані колодязі-пастки та пару-трійку нерозмінованих бомб, вирішили остаточно – нам туди.
З ким спілкуватисяНомер телефону екскурсовода по Тараканівському форту ми везли ще з Києва. Олександр за символічну ціну у 50 грн провів для нас 3-годинну екскурсію підземною та наземною частинами форту, розповів усі існуючі легенди і з задоволенням відповідав на запитання. Як з’ясувалося, у Тараканові та околицях багато хто промишляє екскурсіями фортом. Але ми впевнені – з Олександром нам пощастило. Історик за фахом, біоенергетик за покликанням, чудовий оратор і сам має таємницю – іноді виконує роль свого брата-близнюка Сергія. Тому, якщо цікаво, зателефонуйте до редакції і ми з задоволенням розповімо вам, де його шукати.
Загублені у часіПочуття, які вирують під час відвідання цього місця, словами передати складно. Кожен з нас, п’ятьох, відчував щось своє. Більше того, кілька днів ми навіть не ризикували обговорювати те, що сталося, обмежуючись фразами: «Це фантастика, добре, що ми таки вибралися». Вже пізніше, коли минуло трохи часу, всі погодилися: у форті не відчувається звичайної для покинутих місць порожнечі. Там постійно переслідує відчуття загубленості в часі.
А от щодо колодязів-пасток, то, за словами нашого екскурсовода, їх давно убезпечили, бомби вивезли і знешкодили. Проте у всі легенди місцеві жителі вірять. У покинутому храмі на території форту навіть закопують капсулу з хрестом, зарядженим енергією форту, щоб духи не сердилися і не шкодили гостям.
Як доїхатиДорога виявилася дещо довшою, ніж ми очікували. Маршрут «Кременчук – Київ – Рівне – Дубно – Тараканів» ми подолали годин за 10. Приїхавши до Тараканова о 5-й вечора, вирішили спочатку подбати про ночівлю. Вибір невеликий – або стукати у всі зустрічні двері, або заплатити 150 грн і винайняти номер в єдиному у селі мотелі з містичною назвою «Зодіак». Ми обрали останнє.
Дякуємо нашому безсонному водієві і другові Олексію за те, що витримав таку довгу дорогу. Яка, до речі, обійшлася у 750 грн. На п’ятьох – не так вже й багато. Стосовно пережитих вражень – взагалі безцінь!
На сьогоднішній день форт повільно старіє й руйнується. Його подальша доля, на жаль, цікавить лише екскурсоводів та істориків-ентузіастів. За їхніми словами, реставрація форту обійшлася б у 160 млн грн.
Шрами, які ніколи не загоятьсяФорт-застава був збудований у 1885-1890 рр. У центрі – двоповерхова казарма. По периметру казарми проходить полігональна військова вулиця, яка відокремлює казарму від безпечних казематів. Безпечні каземати підтримують насип головного фортечного валу.
У казематах форту могло розміститися до 800 осіб. Усі приміщення були оснащені вентиляцією й опаленням. Форт мав підведену каналізацію, водопровід, спеціальну установку для спалювання нечистот. Підземні виходи і каземати освітлювались.
До 1900 р. цю споруду використовували як фортецю-склад. Згодом форт був перетворений на військову в’язницю, що стало причиною своєрідного казусу у військовій історії: застава у 1915 р. була залишена російськими військами, але одразу її зайняли австрійські. Під час Брусиловського прориву на Південно-Західному фронті влітку 1916 р. російським військам довелося з боєм брати свій же колишній форт. У цій битві загинуло близько 200 австрійських солдатів і понад 2000 російських. Всі шрами від снарядів, куль й осколків збереглися дотепер.
Після Першої світової війни форти закритого типу втратили своє колишнє значення й розглядалися виключно як ключова позиція тієї або іншої ділянки фронту. Хоча у 1941 р., стримуючи натиск гітлерівських загарбників, біля м. Дубно тримали оборону бійці Радянської Армії. З того часу форт припинив бути військовим об’єктом...
Це той самий колишній храм, в якому туристи іноді зустрічаються з привидом священика. Нам пощастило побачити містичне дійство – Олександр закопує тут капсулу, заряджену позитивною енергетикою. Екскурсовод каже, що хтось цю капсулу нещодавно вкрав, духи почали нервувати, а туристи – падати та ламати кінцівки буквально на рівному місці
44 (229) 29/10/2009
Олена Ускова, Аліна Сіренко
Фото авторів та Олексія Подтикана
Акценти: Дубенский Таракановский форт, экскурсия, путешествие