Хліб, який наші прабабусі діставали з печі, й той, який ми купуємо у крамницях, дуже відрізняються не на користь останнього. Аби не наразити свій організм на хімічну небезпеку, читайте уважно маркування.
Фахівці ДП «Полтавастандартметрологія» з початку року перевірили 8 партій хлібобулочних виробів чотирьох виробників регіону. До поля зору держінспекторів потрапив так званий соціальний хліб, а також кілька різновидів батонів та булочок. Найчастіше під час перевірок вибраковувався хліб з винятково натуральної сировини, адже він швидко псується та пліснявіє, на відміну від виробів, для яких «не пожалкували» різноманітних домішок. Саме вони допомагають навіть з борошна низьких сортів виготовити білосніжний, пористий та хрумкий батон, який тривалий час не втрачає своїх споживчих властивостей і не вкривається цвіллю.
Стандартний набір хімічних «поліпшувачів» – це аскорбінова чи інша кислота, яка подовжує тісту «життя», ферменти (штучно синтезовані речовини, які сприяють швидшому і сильнішому підйому дріжджів), емульгатори (вони підвищують розчинність речовин у воді, роблять тісто більш однорідним та, як наслідок, м’якушка стає еластичною), розпушувачі (у результаті їх застосування об’єм хліба залишається таким же, а вага знижується). Всі ці речовини, звісно ж, дозволені Міністерством охорони здоров’я, але назвати продукт з їх використанням натуральним доволі важко. Втім, як попереджають вчені, накопичення такої хімії має канцерогенний ефект для людського організму, тобто загрожує ризиком виникнення онкологічних захворювань.
ДП «Полтавастандартметрологія» радить уважно читати інформацію, розміщену на маркуванні продукції. Якщо у ній зазначений «поліпшувач» чи «консервант», ні про яку 100%-ву натуральність не може бути й мови. Якщо хлібина продається без етикетки, інформаційний листок повинен бути у продавця і він зобов’язаний пред’явити його на вимогу покупця. Коли термін реалізації паляниці становить більше 4-х днів, без «втручання» консервантів при її виготовленні точно не обійшлось. А якщо хліб занадто крихкий і розсипається при розрізуванні, то, ймовірніше за все, це «заслуга» штучних розпушувачів. Сохнуть, але не пліснявіють вироби з синтетичними антиоксидантами. Отже, краще обирати найпростіший буханець – він хоч і не такий «повітряний» та апетитний, як батон, проте більш корисний та безпечний.
41 (278) 07/10/2010
За матеріалами прес-служби ДП «Полтавастандартметрологія»
Акценти: хлеб, батон, буханка, добавки, здоровье, Кременчуг
